Городоччани кажуть: таких дурних та вбивчих для психіки митарств для простого люду на голому місці, як це чи не постійно у Городку, нема, мабуть, ніде у світі. Але про це, чомусь, замовчують. Навіть забороняють про таке відкрито говорити. Чому? Бо не хочуть люди біди на свою голову. Бо репутацію влади псувати не можна. Бо імідж городоцької міської влади – дзеркально чистий і прозорий.

До того ж, як твердо переконані впродовж останніх років громадчики, «громада - молода, працює, розвивається, допускає якісь помилки – і це нормально». А якщо це чи не на кожному кроці відбувається і уже систематично, відколи створено ОТГ?

... Читати далі »

Півтора року тому, як пам’ятаємо, теж усе почалося із …Хмельницького. Тоді у обласному центрі  міське комунальне підприємство теж ініціювало  обговорення щодо підняття тарифу на водопостачання та водовідведення. 
І одразу ж за хмельницькими комунальниками, із такою ж самою ініціативою – підняти тарифи на водопостачання та водовідведення - вийшло до городоччан КП «Городоккомунсервіс». Мовляв, он хмельницькі комунальники тариф піднімають, бо він у них збитковий. І городоцьким теж тариф на воду і водовідведення піднімати потрібно. Бо збанкрутує КП «Городоккомунсервіс» із таким тарифом. І – підняли. 

... Читати далі »

Не раз були свідками, чи не так? Люди говорять багато і публічно про патріотизм, обіцяють «золоті гори» і «ману з неба». А у результаті – обіцянка, як мильна бульбашка, лопає і залишає по собі пшик та дрібні бризки. І результат – деінде. Повз. Згадуєте таке? Отож. Прикро. Боляче. 
Та вкотре і вкотре натягуємо рожеві окуляри – і сподіваємося, що вже цього разу точно кажуть правду і цього разу вже точно буде результат. Але ж ні. Як і минулого, так і цього разу – так буде і надалі, хоч про це говорити ніхто не бажає, не сміє. Але варто.

... Читати далі »

У народі кажуть: нечистий криється у деталях. І якщо мудрий народ так каже, то, мабуть, варто до його слів дослухатися – і ми це зробимо.
Спробуємо абсолютно під іншим кутом подивитися на певну подію чи то новину, щоби її добряче розгледіти – у деталях.
Розглянемо, як у лупу або під мікроскопом, щоби, зрештою, помітити отого лукавого, котрий засів у таких малопомітних деталях і хитро посміхається, бо думає, що ніхто його не бачить.
Дзуськи! Бо настільки помітний, що й іншим охота його продемонструвати.
Тепер - по суті. Ви, сподіваємося, чули таку новину?

Зняти чорні окуляри і бачити світ таким, яким він є – у всіх барвах і напівтонах – і бути толерантними людьми. Так. Це публічно радить простим городоччанам чи не щодня керівництво міської ради. Бачте, дуже не подобається високопосадовцям Городоцької ОТГ, коли люди одягають сонцезахисні окуляри. Бо городоччани таки їх вдягають, щоби могутній спектр променів та вселенська велич світла від сонцесяйних результатів громади не так пекли і не так сліпили очі. Якраз через оті темні окуляри на носах, стверджують реформатори-громадчики, справжніх результатів громади прості городоччани і не бачать. Чого ж їх не зняти? - запитують сто разів риторично. Але городоччани не знімають. І це так не подобається громадчикам.

... Читати далі »

Про це не напишуть у офіційних ЗМІ. Чому? Бо таке, зазвичай, замовчують. Не дуже респектабельно і взагалі не презентабельно.  Хвалитися нічим -  то мовчки.
Але  про це, безперечно, таки мають право знати прості городоччани. Адже це стосується розвитку інфраструктури громади, відтак безпосередньо впливає на життя її мешканців.
Отож – коротко про те, що залишилося поза фокусом уваги мешканців громади. ... Читати далі »

Про дороги є потреба висловити суб’єктивне бачення як на цілком об’єктивну реальність, з якою городоччани стикаються щодня. Стикаються люди з цією об’єктивно реальністю – і їхня суб’єктивна реакція спотикається об неї і виливається, скажемо відверто, у брудну нецензурну лайку.
А в що іще ця реакція городоччан має виливатися, як не в негативне сприйняття отієї об’єктивної реальності, що під ногами та під колесами авто і автобусів і в ремонт своїх засобів пересування?
Але реакції - реакціями, від них дороги аж ніяк кращими не стануть. Ремонтувати дороги потрібно – постійно і капітально.

... Читати далі »

Ця довга і сумна історія…  Із «Гусятинським потягом» через Городок до Києва. Вона тягнеться, як у Городку пам’ятають, ще десь із 2013 року. Саме відтоді місцевий народний депутат і його команда лобіювали у парламенті проект постанови «Про відновлення руху пасажирського поїзду «Гусятин-Київ» та «Київ-Гусятин». 

Але – безуспішно. Питання це так і залишилося не вирішеним. Потяг цей не курсував і не курсує. Хоча депутат і його команда й далі, кажуть, займаються вирішенням цього питання і знову ж таки лобіюють його потужно у «верхах».

... Читати далі »

Рівно 26 років тому - 11 квітня 1995 року - я прийшла на роботу в редакцію районної газети «Городоцький вісник» на посаду кореспондента.
Сьогодні, 12 квітня 2021 року, я повідомляю громадськість, що звільняюся з роботи у Городоцькому ТРПЦ з посади редактора відповідального. Звільняюся.
Повідомляю про це з перших уст. Щоби потім хтось десь у кулуарах не розказував байки про те, як я поганим танцівникам заважала жити і працювати і як мене успішно  позбулися – звільнили, вигнали, викинули...

Повідомляю про це особисто: звільняюся я сама, свідомо, виважено, спокійно -  назавжди. Ніхто мене не змушував звільнятися. Бо змушувати мене щось робити – це брати пензлик і фарбувати небо у зелений колір.

... Читати далі »

«Вибити мізки та викинути за патли з району». Під такою назвою  десять років тому  - 8 квітня 2011 року - був опублікований перший матеріал на новому місцевому сайті – Городок-live. А вже за три дні –  з 10 на 11 квітня - Городок-live був офіційно зареєстрований і почав працювати.

Сайт, на якому люди почали називати речі своїми іменами, відкрив абсолютно новий, вільний простір у онлайн - спілкуванні Інтернету: автор - користувачі сайту - гості. Спілкування відбувалося у коментарях під новинами та статтями і у Гостьовій книзі, яка одразу стала своєрідним форумом певної інтернет-спільноти.

Звісно, багатьом це було дуже не до вподоби. Хто тільки за ці десять років не намагався впливат ... Читати далі »