На позачерговій сесії Городоцької районної ради, що відбулася за участі 21 депутата Городоцької районної ради, представників польської спільноти, керівників Городоцької РДА та Городоцького міського голови «зі своєю делегацією», як було голосно озвучено з трибуни Городоцької районної ради, слухалося оте єдине питання із єдиним – написаним у Городоцькій міській раді для керівництва та депутатів Городоцької районної ради - проектом рішення сесії «скасувати рішення сесії від 2 липня 2018 року про вихід із засновників ЗОШ з польською мовою навчання».

Для депутатів, які прийшли на сесію слухати дане питання, абсолютно нічого сказано не було. Начальник відділу комунальної власності районної ради зачитав даний проект, виокремивши з нього, мабуть, «по Фрейду», що якщо попереднє рішення сесії районної ради скасувати – «района рада, як була, так і залишається засновником ЗОШ з польською мовою навчання».

І не виникло жодних питань у депутатів. І питання «одним махом» поставили на голосування. І ніхто не хотів почути ані мера, ані начальника міськвідділу освіти, ні реєстратора – нікого. І було враження, що нікому не цікаво, що взагалі буде сказано і ким – головне, щоб сесія проголосувала це питання і якнайскоріше закінчилася. І ніхто не міг чи не захотів чи не вважав за потрібне або за доцільне пояснити, чому сесія зібралася і чому саме такий проект рішення, а не інакший.

Як заявили окремі депутати в залі, «питання вирішене у фракціях» - і «давайте не затягувати час і голосувати». Як могли знати депутати-конкретники, які фракції районної ради, окрім їхньої, збиралися і чи взагалі вони збиралися і що вирішували на своїх зібраннях, один Бог знає. Але на трибуну Городоцької районної ради для обговорення даного питання і для якихось роз’яснень не вийшов ніхто – ні від «конкретних», ні від інших фракцій. Усім було ясно, вочевидь, як в Божий день, як голосувати і чому так треба голосувати. Єдність у голосуванні була повна.

Лише на запитання, чому попереднє рішення сесії районної ради про вихід із складу засновників мусить бути скасоване і скасовується, якщо й досі як загальноосвітній заклад Городка ЗОШ з польською мовою навчання залишається у комунальній власності Городоцької районної ради, що підтверджує запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, хтось обізнаний заявив поважно: «Щоб упорядкувати документацію». І голова Городоцької районної ради дуже емоційно сказала - чи то через свою необізнаність, чи то через свою упередженість – не знята школа з реєстру – бо відділ освіти РДА не зняв. Мовляв, не Городоцька міська рада недопрацювала, а відділ освіти РДА.

То для необізнаної в даному питанні голови Городоцької районної ради, а також для депутатів районної ради, яким «навішали спагетті на вуха», що райвідділ освіти «не зняв з реєстрації школу, недопрацював тобто – і по повній програмі – то й хай тепер віддувається», - трохи розлогіша та достовірніша інформація.

Відділ освіти РДА, необізнані чи упереджені ви наші, не може зняти з реєстрації загальноосвітній заклад за умови виходу із складу засновників – тільки за умови припинення діяльності закладу (ліквідації).

За умови виходу відділу освіти РДА зі складу засновників, як от із ЗОШ з польською мовою навчання, заклад освіти залишається в Реєстрі і в управлінні відділу освіти РДА. І залишається там доти, поки Городоцька міська рада не вступить до складу засновників, своїм рішенням не передасть управління закладом освіти міськвідділу освіти, міськвідділ освіти на основі двох рішень двох органів місцевого самоврядування-засновників комунальної власності району та міста не зареєструє новий статут закладу. Лише тоді, коли освітній заклад пройде нову реєстрацію відповідно до чинного законодавства і буде внесений в Реєстр – старий запис з реєстру виключається.

До речі, необізнані наші, заклади освіти, які були передані відділом освіти РДА, тільки недавно пройшли перереєстрацію. І записи про ці заклади були у Реєстрі як ЗОШ і в управлінні Городоцького райвідділу освіти донедавна: поки розроблялися нові статути. Буквально днями перереєстрацію закладів завершено – усіх, окрім ЗОШ з польською мовою навчання.

То хто тоді, необізнані чи упереджені ви наші, не справився із завданням і з повноваженнями і «не виконав рішення сесії районної ради» - допустив до того, що відбувається зараз, за місяць до початку нового навчального року, із ЗОШ з польською мовою навчання?

Чи забули ви, необізнані або упереджені ви наші, як слухалося дане питання місяць тому (на спільній комісії районної ради – бо кворуму у жодній комісії тоді не було) щодо передачі закладів освіти з управління райвідділу освіти в управління Городоцької міської ради?

Чи не пам’ятаєте,необізнані та упереджені ви наші, як начальник відділу освіти РДА тоді кілька разів наголошував керівникам районної та міської ради і депутатам: зі школою з польською мовою навчання є проблеми – і ці проблеми будуть, і краще її міській раді поки що не передавати, краще все поки що залишити, як є. Хто його тоді слухав – і почув, необізнані та упереджені ви наші?

Тоді й два окремих проекти рішення з передачі закладів освіти розробили – і депутати підтримали ці обидва проекти рішень - і затверджено було їх обидва на сесії районної ради. Чому тоді це рішення прийняли, необізнані чи упереджені ви наші? Чи не тому, що «громадчики» хотіли чи намагалися тоді довести і собі, і всьому світу, що вони «справляться з освітою»? Чи не тому конкретна депутатська більшість «аплодувала їм стоячи» і переконувала себе і всіх, як це вже стало звичним, що «все буде добре – і громада є і вона з освітою справиться»? Чи не тому зараз приймається рішення про скасування попереднього рішення сесії – і обіцяє конкретна більшість, що, мовляв, нічого страшного - «все буде добре»: буде прийматися і скасовуватися сесією навіть кілька разів дане рішення, тільки би «людям було добре». І стає вже звичним і нормальним у зв’язку з таким «раціональним підходом» «самоврядовців нової ери» - приймати або не приймати по кілька разів і скасовувати та знову приймати по кілька разів якесь одне рішення, скликаючи депутатів на сесією та виставляючи їх, м’яко кажучи, нерозумними і недієвими депутатами якоїсь недієздатної через неорганізовану роботу районної ради. І стає вже смішно, коли на сесії у порядку денному депутати бачать ті самі питання по кілька разів поспіль – їх знову вкотре обговорюють і приймають чи не приймають вкотре рішення – і повертаються до тих питань знову і знову… І це – така ефективність роботи ради цієї каденції. І це – така норма роботи для депутатів цієї каденції.

Зрештою, за якихось п'ятнадцять-двадцять хвилин роботи позачергової сесії, що скликалася задля прийняття рішення щодо «подальшої долі польської школи» (зовсім марно хвилювалися «активісти зі стажем», що «сидіти за слуханням одного питання доведеться до п’яти вечора»), питання було вирішене «без шуму і пилу».

І вже коли депутати проголосували – і все вийшло «на ура» - саме так, як хотіла і запланувала Городоцька міська рада, на трибуну вийшов мер. І почав мер …чи то вискозовуватися, чи то сповідатися. Мовляв, так-так, відмовлялися вони, «громадчики», приймати освіту тричі – бо хотіли, як краще для людей. Але вийшло – як вийшло. Мовляв, «є питання, чітко неврегульовані чинним законодавством». І про закон «Про освіту» в Україні нагадав. І про Конституцію України. І про невдалу спробу реєстрації нового закладу «Ліцей №3 з польською мовою навчання» повідомив зокрема. І про те, що нема консенсусу досі з представниками польської спільноти, пожалівся. І про ризики усі говорив довго і щиро – і склалося враження, що тих ризиків для мерії так багато, що їх не подолати. Врешті, так і сказав мер: «Дане рішення сесії районної ради - це та соломинка, за яку ми зараз тримаємося. Але ми чесно і відкрито дивимося в очі батькам та педагогам – бо ми зробили все, що могли, щоб школа працювала поки що».

Якщо треба буде «забрати її назад, в ОТГ, як пообіцяв мер, забере школу громада «на раз-два». От, правда, коли це буде – і чи буде скоро – не уточнив. Сподівається в душі, певне, - що через 4 роки, як говорилося про це на сесії міської ради повсякчас.

«Городоцька міська рада справилася зі своїм завданням», - гордо і велично підсумував мер, - і буде справлятися й далі». Не дай Бог, так само, промайнула думка. Але заграв Гімн України – і сесія скінчилася. А от «проблеми» з польською школою – поки ще ні. І «ВИСІТИМУТЬ ВОНИ» ще до кінця цього року на тій самій районній раді і на відділі освіти РДА, як про це зручно подбали «громадчики» – і, дасть Бог, може встигнуть самі по собі якимось чином вирішитися. Але, скоріш за все, згадаєте ці слова, повернеться ця проблема «у цьому ж форматі» через півроку ОТГшнікам – і доведеться вже тоді не про свій імідж дбати, а насправді вирішувати те, що недовирішували. Самотужки. Півроку – це недовго. Доживемо – побачимо.