Ср, 19.09.2018, 15:19
Вітаю Вас Гість | RSS

ГОРОДОК-LIVE

Головна » 2018 » Вересень » 10 » 10. 09. 2018 - Вчасно і доречно чи «забрати треба!», а куди – «не знаємо!»?
18:07
10. 09. 2018 - Вчасно і доречно чи «забрати треба!», а куди – «не знаємо!»?

От і літо скінчилося – період відпочинку та розніження і розслаблення. Пора засукати рукави і взятися до справ – із новими силами і новими задумами. Пора.

До цього рішення, зрештою, прийшли й у Городоцькій міській раді. І взялися до роботи, як кажуть, «як голодний до затирки» – із новими силами та з абсолютно свіжими, можна сказати, зовсім новими «творчими» задумами. Та й методи роботи, як би там не було, суто «міськрадівські» - з родзинкою. Як у нас люди кажуть? Коханих впізнаємо за ходою. Або – почерк змінити можна, а от суть та манера викладу ніколи не міняється - стосовно того, звісно, хто цю суть викладає.

І знову залишається дивуватися, спостерігаючи за діями керівництва Городоцької міської ради – бо воно з плавним переходом із літа в осінь, здається, гарно набралося сил, аж рум’янець на щоках виграє, засукало дружно рукави свої і взялося на єдиному диханні «творити успішні діяння». «Усі – за результатами!», мовляв.

Але діяння ті, чи то від невміння працювати на керівних посадах, чи то від нерозуміння ситуацій, в які постійно «влада ОТГ» потрапляє, знову ж таки не «роблять владі ОТГ обличчя», а результативність дій знову обіцяє закінчитися для керівництва ОТГ або нічим, або таки «плачевно», тобто суто негативним відношенням з боку простих городоччан.
От, до прикладу, «новий старий задум», що обіцяє стати справжнім «результатом» (якщо стане).

Перед вихідними, нарешті, мер і з ним керівництво Городоцької міської ради руками своїх підлеглих, працівників поліції та ветеринарної служби «розігнало» стихійний міський ринок, про який казано-переказано і писано-переписано стільки, що й дисертацію на цю тему може студент якогось вузу успішно написати.

Управлінцями та поліціянтами скверик, де кілька років поспіль з дозволу попереднього керівництва Городоцької міської ради розміщався міні-ринок міський, був оточений.
Людей, які зазвичай приїжджають «із-за тридев’яти земель», щоб у Городку містянам продати те, що у господарстві вирощено і те, що у саду та на городі вродило, на «п’ятачок» у скверику толерантно не впустили або їх звідти «чемно попросили піти». Місце, де був риночок стихійний, огородили «стрічкою», ніби там будівництво розпочате. І все… Кінець ринку стихійному.

Здавалося б, яку добру справу зробили братчики-громадчики. Позбавили городоччан від вселенського зла – стихійної торгівлі посеред центру міста. Ура! Щасливі страшно – і «танцюють всі». Та от чи всі? – задуматися, певне, варто . Мерія, напевне, навіть відзначила врочисто цю подію. А от люди…

Незрозуміло, зрештою, уже як зазвичай, для багатьох – і багато нюансів. Тому питання знову є до мера і до мерії – і знову ж таки на засипку: людей із «ринку» ви прибрали руками інших (наявності мера у спектаклі «розгону ринку» не було – вочевидь, щоб не набиратися негативного іміджу стосовно його особи і задля перекидання отого соціального негативу на підлеглих та на поліцію).

А от про тих самих людей простих, мер і меріє, ви опісля подбали? Яким саме чином подбали? Бо щось незрозуміло. Тим, що відправити наказали усіх разом на не ваш, міський, а на приватний і уже давно розрахований та упорядкований під певну кількість людей-торгівців ринок? А місце на тому не вашому, міському, а приватному ринку для людей є? Особливо, для тих, хто торгує фруктами чи овочами - «на лотках»? Особливо, для тих, хто приїжджає із далеких сіл із сумкою чи двома, наповненими сільгосппродукцією – і не має де притулитися, щоб вирощене руками своїми продати і мати якусь копійчину на сільське «виживання».

Чи, може, ви окремий міський магазин-павільйон сільгосппродукції за три роки у Городку відкрили? Чи, може, ви, зрештою, створили комунальний кооператив по заготівлі сільгосппродукції у сільських мешканців - для реалізації за вигідними цінами цієї продукції містянам? Та що ви, власне, за тих три роки вашої діяльності, в цьому напрямку зробили для людей і міста, і села?

Скільки разів і підлеглі, і депутати, і прості люди впродовж трьох років діяльності мера і мерії їм говорили: перед тим, як людей громади з міського сільськогосподарського риночку забрати, треба про місце, куди слід потім перевести цих людей, подбати. Та за три роки діяльності мер і мерія так і не знайшли місця і не облаштували належним чином те місце під комунальний сільськогосподарський ринок міста (тепер вже ОТГ).

А багато для цього потрібно було впродовж трьох років? Якийсь клаптик землі під територію ринку, якихось кілька столиків із піднавісами – і о, диво! Комунальний ринок у Городку є! І комунальне підприємство має над ним контроль і має якийсь додатковий прибуток від ринкового збору, а приватні підприємці – облаштоване для них робоче місце, і селяни зі всієї ОТГ – можливість приїхати у райцентр і продати містянам яблучко, грушу, сливу чи зелень, а містяни - все це у них купити.

Про це впродовж трьох років говорили всі у міській раді так багато – аж язик у тих, хто говорив про це, спух. Але, на жаль, у тих, хто мав слухати і почути і щось робити для людей, вуха забиті щебенем, який розсипається ними ж наліво-направо. І суті сказаного так і не почув ніхто. І так і не було зроблено нічогісінько за отих три роки - задля справжнього і конкретного результату, який би влаштував усі сторони цієї непростої, втім, такої, котру можна вирішити тихо й мирно – і на благо простих людей та загалом для всього міста (ОТГ), ситуації. Тож тепер має мер і мерія єдиний результат – ні ринку міського, ні прихильності людської до них. І цим тепер можуть братчики-громадчики по праву гордитися.

Ще один «свіжий творчий задум» - забрати дітей та вихователів із «аварійного приміщення» Городоцького будинку дитячої творчості. І тут, на окрему думку, у багатьох городоччан - повний «розумовий вибух».
Приміщення Городоцького будинку дитячої творчості, що, дійсно, не нове, багато років, за нагальної потреби, підтримувалося коштами з бюджету району на його ремонт і відновлення. І усі роки цей заклад потребував нового приміщення. Втім, такого приміщення, яке можна би було звільнити і яке можна би було пристосувати під БДТ, на жаль, у Городку не було. І нема.  І «ті, що прийшли всерйоз і надовго», займалися «потужно» цим питанням – і їм не вдалося. І дехто із благодійників обіцяв збудувати для дітей міста «дитячий палац творчості» - та не судилося, вочевидь, і йому, і містянам дочекатися цієї щасливої миті. Тож задум – таки «з бородою». Але громадчикам - свіжий, як фреш із сокодавки.

І тут - як у тій казці про блаженну стрикозу (бабку – українською, але ніхто про це не знає), що літо красне проспівала і на осінь пригадала, що зимою мерзне зад. Новий навчальний рік на порозі – а в ОТГ приміщення БДТ аварійне. Так і сказано поважним керівником позашкільного освітнього закладу («за багаторічну сумлінну працю і вагомі результати діяльності» директор БДТ відзначений на День Незалежності почесною грамотою чи подякою за труди на освітянській ниві) – не придатне до використання у освітньому процесі. І що тепер? Його розвалити? Продати? Віддати в «добрі руки»? Чи ще щось? А як же БДТ?

І чому воно аварійне і до навчання не придатне, оте приміщення БДТ на перше вересня? Чому нічого не робилося там влітку? І де до того, як приміщення «стало» аварійним, був керівник цього закладу? Що він зробив і куди звертався, до кого бив на сполох, щоб заклад капітально відремонтували, реставрували, навіть, реконструювали? Є десь його письмові звернення чи зареєстровані десь його «походи» до влади всіх рівнів? Чи мовчав тихо, бо літо ж було…?

Може, саме за таку байдужість до свого закладу і бездіяльність – йому відзнака? І куди тепер подіти із такого надзвичайно «аварійного» приміщення БДТ вихованців та вихователів БДТ? Чому одразу – по школах міста, як заявлено? Може, краще БДТ перевести у адміністративне приміщення міської ради? Чи у приміщення бібліотеки, так зручно облаштоване за якихось 200 з лишком тисяч гривень бо’зна звідки під апарат міської ради? А міську раду – у аварійний БДТ? Тоді братчики-громадчики вже точно капітально відремонтують приміщення БДТ – під себе. А то знову виходить те, про що говорилося – «Дітей і вихованців – забрати! А куди? А хто його зна…»

Хоча, як кажуть в ОТГ, «питання – на контролі». У кого? Не вгадаєте. Увага – у губернатора, в департаменті освіти! Але - не міської ради і не міського відділу світи. 

«Етап зубожіння і розрухи» Городоцького БДТ, як заявлено відкрито керівниками ОТГ, буде вирішений усім миром. Але як, про це не уточняють. Стидаються чи жеманяться чи скривають поки що. Мабуть, якимось дуже інноваційним і проєвропейським методом і – на ура. І – на благо городоччан. (Не доведи тільки, Боже, щоби так – як завжди…) Чекаємо тепер - не дочекаємося на "вирішення"…

А ще хочете про одне «забрати»? Та на раз! Ще одне вам «діяння», котре - як у стрикози, що літо красне проспівала, а на осінь – опам’яталася. І справа, як і результат відповідний – уже класично «не вчасно – і не в тому місці», відтак - усім котам під хвіст.

Тільки два «оранжеві» автобуси, які народний депутат у свій час відрядив на поміч Городоцькій громаді, може назвати кожен по праву соціальним транспортом у Городку, який забезпечує місту перевезення усіх соціальних груп населення: перевозить і дітей – до шкіл міста і звідти додому, і державних службовців та службовців самоврядування – на роботу й додому, на усіх горбах Городка, і пенсіонерів – куди хочуть і на пільговій основі. Працюють у збиток, правда. І не раз вже мова в мерії йшла про те, щоб «закрити» ці маршрути. Благо, люди дуже сильно захвилювалися – і автобуси таки лишили містянам.

І дбати про ці автобуси, які у підпорядкуванні комунального підприємства (читайте одразу - МЕРІЇ), зрештою, й має Городоцька міська рада. Та міська рада, як ота блаженна стрикоза, влітку, коли службовці у відпустках, а діти на канікулах – і автобуси можна було би ремонтувати спокійно і довго, метеликів ловила і питанням ремонту автобусів не переймалася. А на осінь, на кінець вересня, як уже оголосили водії, автобуси «ставлять на ремонт» і маршрути, які так потрібні городоччанам, будуть «закриті». Все - для людей, очевидно. І "вчасно", і "доречно".

А як же твої працівники, міськрадо, котрі добираються цими автобусами щодня на роботу – і назад, додому? А як же діти, яким їхати цими автобусами щодня на навчання – у всі школи міста? А як же пенсіонери, яким ці автобуси  потрібні? І як же відповідальність перед містянами, зрештою, і перед депутатом – чому вони мають відчувати незручність і нести на собі негатив від твоєї безвідповідальності?

Питання, звісно, що залишаються риторичними. А відповіді – напевне у думках кожного, хто хоч трішки розуміє: влада – це не лише пагони, зручні крісла і високі зарплати та більше повноважень і чимало можливостей. Це й величезна мудрість і відповідальність - і успішність. І – праця, може, навіть, і непомітна, але з людьми і для людей. Щоб люди були задоволені і вдячні. Якщо ж цього нема, то хіба це влада?..

Переглядів: 121 | Додав: Gorycvit | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Имя *:
Усі смайли
Код *:
Меню сайту
Погода
Останні коментарі
Ну вже зняли неугодного їм Кропивницького!!! А чиїми результатамии потім мають піаритись?!!! От дуралєї!!! Самі ж не тямлять ні в чому!!! І губернатор такий як вони!!! Мля...

Та його зняли тільки того щоб знов присвоїти його результат!!! От понтів буде на відкритті нового корпусу!!! І точно скажуть що вони це зробили!!! Нема слів........

Та зрозуміло, на кого працює бюджет. Але громаду це влаштовує. І добре, що так...

Новини партнерів
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0