- Люстрацію! Повну люстрацію влади! – вимагав народ України. Ще там, на Майдані в Києві. І опісля. Скільки разів… І не злічити. І от. Нарешті. Під шаленим тиском громадськості Парламент України 16 вересня  таки прийняв Закон «Про очищення влади», тобто закон про люстрацію органів влади в Україні. І Президент 9 жовтня підписав цей закон.

І вже майже не суттєво, що юристи та експерти не дуже впевнені у дієвості прийнятого  закону, бо передбачають, що з його реалізацію ще буде чимало проблем. Адже закон цей  містить у собі масу протиріч із законодавством про працю в Україні і, навіть, з  нормами Конституції України. Про це вже криком кричить опозиція, яка чи не уся, повним складом, попадає під дію даного закону і не хоче з цим змиритися. Попри все, громадськість на «ура!» сприйняла закон про люстрацію і з нетерпінням чекає на його реалізацію. Уже.

Чого прагнуть від Закону «Про очищення влади» українці? Повного очищення від «попередників», які довели Україну до того, що маємо на часі, і повного оновлення влади в Україні, на усіх рівнях, кажуть люди.

Усі чекають, коли ж, нарешті, почнуть змінювати керівників. Спочатку тих, котрі були помічені на протизаконних та корупційних діях, - бо не потрібні злочинці у новій владі. Потім тих, які до останнього підтримували і захищали режим Януковича, бо якщо вони були в Партії регіонів, коли в Києві вбивали людей, то непотрібні такі на службі суспільству, і  якщо мовчали та потурали діям своїх керманичів, то тим паче: мовчазність під час злочинів – це співучасть у злочинах.

Люди вимагають люстрації і пропонують владі  під час її проведення забезпечити повну прозорість у  земельних та майнових реєстрах – оприлюднення даних реєстрів, щоб народ сам міг визначити неспівпадання  доходів та наявного майна держслужбовців.

Люди вважають, що розпочатися люстрація повинна з повного звільнення усієї структури, що проходить процес люстрації, а тоді лиш має відбутися оновлений набір осіб на посади, з умовою проходження люстрації. Замість тих, хто не пройшов, - набір нових людей.  Нема спеціалістів, скажете? Святе місце порожнім довго не буде, переконливо стверджує громадськість. Замість звільнених прийдуть молоді, освічені, ті, які в пам’ять про жертви Майдану та війни на Сході України мають, змушені, повинні бути чесними, патріотичними, морально принциповими. А щодо компетентності, то вона прийде дуже швидко… На часі є багато молодих розумних людей в Україні, фахівців своєї справи, котрим держава не дала можливості досі себе проявити. За ними –  майбутнє нашої держави.

Чи не тому саме в цей час ціла армія «старих» чиновників вперто гальмує і саботує проведення не лише люстрації, а й загалом реформ в Україні. Замість «по-новому» маємо «по-старому». Доки це триватиме? Це вже триває десятиріччями. Ми й так спізнилися, як кажуть політологи, з рішенням про очищення влади на цілих… 23 роки. Може, досить? Тож не маємо боятися змін, мусимо їх проводити. Щоб змінити державу, маємо змінити, оновити владу і її систему.

Люстрація має розпочатися. З найвищих ешелонів влади, переконаний український народ. Бо саме там  розбудовано заплутані та розгалужені  корупційні схеми, що своїми «щупальцями» простягаються до органів влади на місцях. Піддаватися люстрації мають усі посадовці. Займатися люстрацією мають представники громадськості, котрі не претендують на зайняття тієї чи іншої посади у владі. Саме громадськість повинна бути головним механізмом очищення влади в Україні.

Що ж заклала влада у закон про люстрацію? Насамперед, звільнення чиновників за один лиш факт перебування на посаді з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року – в період правління режиму Януковича. Звісно ж, як переконують суспільство законотворці, люстрація не повинна, не має перетворитися на покарання чи «полювання на відьом», бо породить колективну вину. Вина ж  носить характер індивідуальний, і її ще треба довести. Тож політичні сили не повинні спекулювати на  механізмі закону – люстрація не може і не має стати інструментом політичного тиску влади чи то на державних чиновників, чи то на чиновників місцевого самоврядування, а тому має проводитися людьми.

Також прийнятим  законом встановлено, що люстрація аж ніяк не зачепить тих, хто обраний на посаду: президента, народних депутатів, депутатів місцевих рад. Як стверджують законотворці, ця норма є міжнародною практикою, мовляв, обрання людини на посаду уже є народною люстрацією: обрана -  пройшла люстрацію, не обрана – не пройшла.

Заходи з очищення влади, в рамках закону, мають здійснюватися щодо: складу Кабінету Міністрів; керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників; військових посадових осіб збройних сил України; професійних суддів; керівників Адміністрації Президента; Державного управління справами; Секретаріату Кабміну та їх заступників; начальницького складу органів внутрішніх справ; Державної кримінально-виконавчої служби; податкової міліції; органів та підрозділів цивільного захисту; посадових та службових осіб прокуратури; СБУ; Нацбанку; Управління державної охорони; Служби зовнішньої розвідки; дипломатичної служби; членів ЦВК; керівників оборонного комплексу; інших посадових осіб органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до затвердженого законом механізму чиновників мають люструвати комісії, створені Національним агентством з питань держслужби на предмет комуністичного минулого, співпраці з КДБ, зайняття посад у період правління режиму  Януковича (окремо визначено посади, які займали посадовці під час Революції  Гідності, якщо не були звільнені до того часу).

Посадовці, котрі попадатимуть під люстрацію, подаватимуть декларації про свої доходи та доходи  родичів. І в усьому запорукою дієвості та результативності проведення перевірки якраз має бути активна позиція та діяльність громадськості – активних громадян та громадських організацій – з контролю  і за виконанням закону  взагалі, і в конкретних випадках, зокрема.

Без контролю і участі громадськості закон обіцяє мати лиш декларативний характер – не більше.

У які терміни проводитиметься перевірка осіб? У 30-денний термін з дня подання згоди на проведення перевірки, а при необхідності – до 45 днів.

І – головне. Яка мета Закону «Про очищення влади»? Це – відновлення довіри до влади, планка якої впала до дуже низької позначки. Це - утвердження демократичних цінностей, верховенства права і прав людини в Україні. Це – перший крок на шляху України до цивілізованої світової спільноти. Чи зробимо ми цей крок? Чи очистимося самі і очистимо українську владу? Лише від нас залежить .