Нд, 16.12.2018, 01:25
Вітаю Вас Гість | RSS

ГОРОДОК-LIVE

Головна » 2018 » Травень » 20 » 20. 05. 2018 - «Школа – в Борщівці». Чи… ніде?
15:32
20. 05. 2018 - «Школа – в Борщівці». Чи… ніде?

«Школа має бути В БОРЩІВЦІ». Про це заявили близько сорока мешканців села Борщівка – батьки учнів Борщівської ЗОШ І-ІІ ступенів, котрі приїхали у понеділок 14 травня до Городка і зі свою вимогою не закривати школу в Борщівці побували і у Городоцькій райдержадміністрації, і у Городоцькій міській раді.
Школа – у Борщівці. Така вимога борщівчан. Їм, як вони розповіли, під час виїзного прийому на територію старостинського округу про це повідомили представники Городоцької ОТГ: з-поміж Турчинецької та Борщівської планують залишити діяти Турчинецьку ЗОШ. Борщівську – закрити. Дітей з Борщівки – довозити у Турчинці.
- Чому саме так? - обурюються борщівчани. - Адже у Борщівці проживає 50 діток шкільного віку і у Борщівській, хоча й дев’ятилітці, але вже зараз навчається 45 учнів.
У той час, у Турчинцях проживає всього 16 школярів і у Турчинецькій загальноосвітній школі на часі вчиться 31 дитина, і то – 15 з них – діти із Борщівки і Радковиці.
І перспектива з дітьми шкільного віку на майбутнє у Борщівці краща, заявляють борщівчавни. Вони вже й школярів своїх майбутніх, щоб врятувати школу, порахували: у наступному 2018-2019 навчальному році йдуть у Борщівську ЗОШ у перший клас 6 учнів, у Турчинецьку – 2; у 2019-2020 - відповідно 5 і 1; у 2020-2021 – 5 і 0; у 2021 -2022 – 5 і 0.
«Несправедливо це!», - нарікають батьки, - Борщівська школа – компактніша, усім забезпечена, крім спортзалу, який можемо самі створити – у колишньому приміщенні СБК. І на утримання нашої школи йде зовсім мало енергозатрат та коштів. І учнів у Борщівській ЗОШ більше, як у Турчинецькій. Тож, якщо довозити дітей - то звідти, де їх менше, туди, де їх більше, а не навпаки».
І обіцяють борщівчани піти на все, щоб школа залишилася саме в Борщівці. Про це вони, власне, дуже емоційно та дуже аргументовано говорили – і у Городоцькій РДА, і у Городоцькій міській раді.
Що могли сказати і сказали людям посадовці РДА? Нічого нового.
Створилася Городоцька ОТГ. Борщівка увійшла до складу ОТГ. При Городоцькій ОТГ створено міський відділ освіти – і  на баланс і в управління ОТГ буде в липні передана мережа сфери освіти, і саме там, у Городоцькій ОТГ, мають свої плани і вирішуватимуть, які школи залишати і які закривати.
Мов лезом гострим, врізалися у пам’ять слова районних керівників з розмови із батьками: у процесі цієї освітянської реформи все повинно бути дуже чітко і прозоро, відверто й аргументовано – щоби люди прості усе розуміли і все спокійно сприймали. Не можна зопалу різати «по живому»: люди ж бо живі – і діти, це найдорожче і найсвятіше, що маємо, це - майбутнє наше.
Та й міські керівники, зрештою,  про це саме казали. 
Слухала – і серце кричало разом із  батьками, які прийшли захищати майбутнє своїх дітей і школи. Їм, як і мені, незрозуміло, як так може бути. Все, що не робиться останнім часом – на збитки, на плечі і не на повноцінне і якісне життя, а на сурове виживання простої людини із села, її дитини.
Думала. Як же так виходить? Уродженці сіл і селищ, містечок і міст районного чи обласного значення, одним словом, вихідці з периферії, із різним політичними течіями «вибиваються в люди», тобто сідають у зручні крісла керманичів і дослужуються до впливових державних чи бізнесових мужів або депутатів – районів і країв, областей і навіть держави, і одразу ж про своє сільське (периферійне) коріння забувають.
Ніби пам'ять їм відбиває. Стають якось моментально рухливими гвинтиками-шпунтиками отієї системи - «потужної», ЗВЕРХУ керованої, такими високоповажними керманичами-політиками і господарниками – розумними і балакучими, що «палець у рота не клади», перспективними та ефективними, що рівні їм у світі нема, раціональними та економними, що й за копійку …нехай не кажу, що і де зроблять. Ніби простими людьми ніколи й не були. Еліта.
У звітах один одному і на публіку - «наповнюють бюджети і успішно їх освоюють», «гроші ефективно вкладають і всі галузі успішно розвивають»…
І – у поті чола «все – для людей», «все – заради людей». Та чому ж реалії - зовсім інші? - дуже хочеться їх особисто спитати або втикнути їх носом особисто в оті «їхні реалії». Чому периферію їхню рідну вони ж самі знищують на корені - «з метою економії коштів і в процесі демократичних (?) перетворень у світлі (?) нових реформ»? І над простими людьми чому просто знущаються? Це така «ефективність» нова - по-їхньому? Чи не з отих борщівок–турчинець, бедриковець-варовець, городків-хмельницьких вони родом-дитинством-освітою? Чи не такі ж сільські – міські чи районні школи закінчували? Чи не вони обіцяли у свій час, коли випускалися з тих шкіл і розліталися світом, і потім йшли до влади і десь на перших її сходинках клялися усім до піни на вустах - «ніколи не забудуть рідне село (місто)», «душею і тілом» відстоюватимуть інтереси земляків, «вірою і правдою» служитимуть простим людям і вирішенню їх потреб і проблем… Клялися ж так. І стали ж таки кимось. До губерній і до києвів дослужилися. І можуть же вирішувати – щось, якось, з кимось – з такими ж, як і вони. Все можуть. Аби ж хотіли. А чи роблять це тепер - в рамках отих своїх обіцянок і ними пропонованих реформ? Чи в інтересах  це – не в особистих і системи, а простих людей-земляків?
Як бачимо, за роки незалежності їх, повноважних, стільки до влади прийшло, там відсиділо і «на людей відпрацювало» стільки, що й не злічити. Разом з тим, жити простим людям не стало краще. Їм, керманичам, дійсно, і жилося, і живеться добре. А українським селам і містечкам і їх жителям - ні. Чому так? Може, тому, що вони, високоповажні, вже в селах тих не живуть? І своїх дітей по сільських дорогах у сільські школи не водять-не возять: їхні діти навчаються у престижних школах і вузах – у столиці і закордоном.
Чи то про рідні вотчини вожді забули, чи й не звідти родом? Чому тоді їм у рідні містечка-села і в їх розвиток і копійки з державного чи якогось іншого бюджету шкода? У законах, постановах, рішеннях бачимо відповіді: своїми силами борсайтеся або втікайте з села: світ великий.
От вам і вожді. От вам і реформи. От вам і децентралізація. А як глянути правді у вічі  – навпаки, ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ влади.
Ми керуємо вверху – ви працюйте там, внизу. Самі хотіли більше повноважень на місця? – нате вам. Самі хотіли вирішувати свої питання? – та будь ласка, хоч сто порцій. Самі  й собі – і за свої кошти. Нате вам: адміністративну реформу з ОТГ і якусь частину коштів вашого місцевого бюджету, своїх місцевих керманичів і своїх власних клерків-службовців як виконавців. І рулюйте по повній. Все - самі, все - своїми руками. САМОврятування у вас. Ми тут – ні до чого. Керуємо зверху тільки.
Роздавайте самі (але коли і кому скажемо, бо керуємо ми, а ви тільки проголосуєте своїми руками) ваші землі. Закривайте самі (ми так вже вирішили, а коштів у вашому бюджеті на все катма, і ми не дамо) свої школи і ФАПи.
САМОуправляйте на місцях або беріть на роботу потрібних посадовців самоврядування - за мінімальну чи гідну зарплату зі свого бюджету. Як самі захочете.
Лікарня нормальна – тільки одна, в одному із трьох районів області, які вже і не область! Школа - тільки одна, з дітьми зі всіх населених пунктів - в одне велике село або в місто, бо районів стільки не буде: струться якось уночі з мапи країни.
І будинок культури – теж один, на всіх, бо грошей нема на шоу та забави – працювати вам саме на периферії треба. І музей чи театр, чи кінотеатр, чи сучасна зона відпочинку – одна, і то - в область чи в столицю, бо «нераціонально кошти з місцевих бюджетів на дурниці витрачати».
І - серце кров
ю обливається, коли на одну дитину в сільській чи міській школі в рік в 20-30 тисяч гривень чи трохи більше – фантастично дорого, витратно, шкода, а на утримання одного чиновника якогось протухлого міністерства чи народного депутата в місяць 150-500 тисяч гривень – це нормально. Навіть, мало.
«Треба давати більше, - верхи вирішили, – щоб не спокушали його збоку  «хабарями" і в державі корупції не було» .
І бачимо, що робиться – і що буде з селом, з нами, з нашими дітьми, знаємо.
І розуміємо – не буде взагалі малокомплектних сільських і міських шкіл, ніде: ні в Борщівці, ні в Турчинцях... І ні в Чорниводах, ні  в Бедриківцях,чи у Кремінній…
В Городку буде чи будуть дві-три школи. Бо саме це ЕФЕКТИВНО – і «в рамках реформи», сказано. Централізація, ж бо - до одного,  якогось більшого центру наближення.
Та ми боїмося про це публічно всім сказати – і мовчимо. І підіграємо, і підспівуємо «потрібній» і «правильній», такій тихій і заспокійливій-колисковій мелодії зверху, що в унісон із «гвинтиками і шпунтинами» всієї отієї гнилої старої системи внизу, яка заодно - і працює тільки НА СЕБЕ.
І так не можемо пояснити самі собі і людям, чому все саме так, а не інакше. І не можемо ні на що вплинути і бо’дай щось змінити чи щось і когось захистити – не те що простих людей, із якогось малого села, а й - у більшому селищі чи в місті. Навіть самих себе захистити не можемо, бо скоро й самі можемо залишитися без шматка хліба: без роботи і зарплати можемо бути вже – а до пенсії, як до неба,  і чи доживемо до пенсійного віку при таких умовах - то навряд чи.
Навіть своїх дітей не захищаємо, які по чужих містах і по чужих світах – живуть і заробляють, уже самі собі, і на прожиття, і на придбання помешкання деінде, тільки не на рідній землі, бо тут і місця, і роботи для них нема…
Чому так? Чому не інакше? Чи не ми самі винні у цьому? Мовчимо. Сприймаємо все, як належне. Так живемо, як дозволяємо управляти нашим життям.
Як чую - «ну що тут поробиш - життя таке», «проти системи не попреш», «всі так зараз живуть», «я – як всі», «так треба», «така наша карма»...
Так  живе ТОЙ, ХТО МОВЧИТЬ. Ті, кому всерівно і хто ніколи ні в що не втручається. "Наша хата скраю - ми нічого не знаємо". От тому, що " все і всім - скраю" - і так погано живемо. Всі. 
Невже навіть не усвідомлюємо, що вустами борщівчан кричить зараз уся країна: ЩО МИ РОБИМО? Навіщо ріжемо ПО ЖИВОМУ українське село і країну? Кому це потрібно? Людям? Яким? Оголосіть, будь ласка, увесь список.
Знаємо ж бо достеменно, і навіть собі боїмося це сказати: за борщівчанами услід прийдуть інші сільчани: сирватинчани і варівчани, хоптинчани і кузьминчани, навіть, містяни… Що їм скажемо? Ми – такі ж прості люди, як і вони. Невже не можемо поставити себе на їх місце? Якщо ми вже - не на їхньому місці...
Невже не можемо себе спитати, чи це їм потрібно? Чи мені це потрібно? Чи кому це потрібно?
Уявіть, врешті, що саме ВИ проживаєте в Куманові – у батьківській старій хатині, бо на свою у Городку коштів за життя і за праці в селі так і не назбирали. І школу Хоптинецьку, яку закінчили і батьки ваші і ви, закривають. І вашу дитину або й кілька діток ваших дорогами розбитими, снігами засипаними повезуть автобусом промерзлим і стареньким, невідомо, чи цілим і справним, до Лісовод чи до Городка чи до Сатанова (не важливо, куди) – навчатися. І у тому автобусі - ваша дитина, і вчитися вона, хоче чи не хоче цього, їде щодня, тим холодним автобусом, тими поганими дорогами, у ту чужу школу - навчатися серед якихось чужих, не з рідного села, дітей - у чужому далекому місці.
Уявіть зараз, як це вам – на місці тієї дитини? Як це вам, батькові чи матері тієї дитини?Як це їм - кожному сільському мешканцю, долю якого вирішують вже, хтось, десь, у якихось великих і малих кабінетах і в усіляких сесійних залах, чиїмись руками. І незрозуміло, хто, чому, навіщо. На користь КОМУ? На користь ЧОМУ?
А це все уже є і далі буде. І саме тому, що …нам усім це байдуже. Ніби й нікого це не стосується. І, в першу чергу, саме тому, що …все це не стосується тих, хто приймає це рішення «в верхах» і «в низах» - і їхніх дітей. Це стосується всього лиш когось - далекого і нереального (неіснуючого навіть у скупій уяві) - мешканця села і його родини.
Саме тому, що …йому, високоповажному і самодостатньому за рахунок інших керманичу, село - це - «неефективне використання коштів з бюджету», «нераціональні і недоцільні фінансові витрати», «неекономний розподіл бюджету», «не на розвиток, а на проїдання» , бо «на розпилення фінансового ресурсу на утримання чисельної мережі освіти чи медицини».
Бо ці кошти – людям і їх дітям, а не йому. Тому це - нереально. Бо це - для села. Бо – комусь це, в селі, для повноцінного життя там. Бо не потрібно село йому - а значить нікому.
І що в цьому випадку можу я? Та, мабуть, тільки одне - не голосувати «за» такі реформи, за такі рішення і за таку «соціальну» політику. І - бути простою людиною, яка заодно із людьми – із селом і його мешканцями. Навіть - якщо це не до вподоби отим різного сорту, що всі – «ні к чорту», можновладцям і їхній системі.
І що можете ви? Та, мабуть, тільки одне - не мовчати. Як це робить Борщівка, котра є першою ластівкою і котра першою висловлюється голосно проти того, що стосується зараз її дітей, її села - і не тільки…
Адже питання Борщівки, як на мене, проблема, яку вона піднімає перед громадою і районом і світом – це та плиточка доміно, яка вже падає – і, штовхаючи інші, такі самі, рушить ущент усю недосконалу і хитку суспільну конструкцію.
Все, що поряд з нами, вже починає торкатися, торкається чи торкнеться скоро усіх нас. Держава ж бо – один цілий організм. Якщо дає збій, болить і починає відмирати одна клітина – і якщо не звернути на неї увагу вчасно, не починати лічити її, щоб врятувати - то хворіє і поступово відмирає увесь організм. Може, пора вчасно діагностувати недугу, почати лічитися - і рятуватися? Чи пора вмирати?


 

Переглядів: 352 | Додав: Gorycvit | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 5
0
5  
І прийшли! І всі сказали "ні" підвищенню тарифів! І вони всерівно піднімають! Зробили буцім якісь поступки і  продовжують своє, а людей навіть і не слухають! Ну як їх назвати?!

0
4  
А не прийдете - вони побалакають ні про що, самі собі акуратно і вигідно все порахують, і нарахують людям, яким всерівно,  тариф як і планували.   Тоді і будемо всі платити як не по 25, то по 20 гривень за воду за 1 куб і за водовідведення.  І не переживайте за них. В них свої артезіанські скважини на подвірках, і вони за воду не платять взагалі. За себе переживайте. І  за свої кишені, бо пенсії чи мінімалки на всі тарифи нам всім точно не вистачить. А вони ще й будуть потім страшити нас, що відключать нам воду або подадуть на нас в суд. І це і будуть робити, якщо не будемо платити. То вже легше прийти і спинити безпрєдєл, аніж потім стогнати і його терпіти.

0
3  
Ага! А ви візьміть і зберіть людей! І прийдіть на ті слухання в міську раду 29. І зареєструйтесь і зареєструйте так само всіх  їхніх керівничків - і міськради і комунального підприємства. Всіх до одного. І спитайте їх, чого ви маєте платити за тих, хто нічого не робить в міській раді і в комунгоспі по заміні водопроводу, вода з якого ріками витікає в землю. Ну і  за тих, які зовсім не працюють по пошуку і притягненню до відповідальності злодюг, хто басейнами і банями і постійними поливами городів краде у міста половину води. От так і спитайте: чого добропорядочні споживачі і платники за воду і водовідведення мають платити в два рази більше або втридорога за всіх, хто не працює, хто розвів бардак в  водоканалі?! І хай платить за втрати і крадіжки водоканал або мер і мерія, або хай наведуть там порядок, а не тарифи піднімають простим людям. 
Хай шукають незаконні врізки  до водогону і штрафують  по максимуму крадіїв і хай латають і міняють труби  і ставлять всім підряд лічильники! За кошти громади!!! Той тариф що є вже і так для них космічний. Так і скажіть їм. Хай вам покажуть список в сусідських містах і селищах. Наша вода - вже вдвічі чи втричі дорожча за їхню. І не треба "бла-бла-бла" про горби - горби і ями в голові тих, хто не хоче працювати і  тратити з бюджету кошти на зменшення втрат, а виймає гроші  за свою бездіяльність з кишень людей.

0
2  
А це вже робиться - руками наших

Громадські слухання 

Городоцька міська рада повідомляє, що 29 травня 2018 року о 14.00 год відбудуться громадські слухання з питання обговорення обґрунтованості зміни тарифів на житлово – комунальні послуги, які надає КП «Городоккомунсервіс».     
Громадські слухання відбудуться в сесійній залі Городоцької міської ради  
за адресою: м.Городок, вул.Грушевського, 53. 
До початку громадських слухань проводиться реєстрація учасників на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, які зареєстровані в м.Городку. 
Не зареєстровані особи не можуть брати участь у громадських слуханнях.

0
1  
І це все робиться і буде робитися руками депутатів. Дійсно, вони тут ні при чому(

Имя *:
Усі смайли
Код *:
Меню сайту
Погода
Останні коментарі
В цьому світі за два тижні ніхто  й букваря не вивчив)

Та невже?!  biggrin А можна вивчити все що треба знати на цій посаді за дві неділі?? shades  shock  prof  lol

!!!! Таж кажуть, що ази всіх наук вчить, як на світі жить.)))

Новини партнерів
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0