Днями, на засіданні колегії райдержадміністрації довелося почути від Володимира Поворозника, голови Городоцької міської ради, щире спожаління, що у районі немає комунального підприємства, яке б займалося будівельними та ремонтними роботами доріг, мовляв, гроші на рахунку міської ради є, ремонтувати дороги потрібно, та шкода, що замовлення на виконання таких робіт надходять із-за меж району - і вони, чесно зароблені кровні,  з району «витікають». Добре було б, щоб хтось створив нормальне комунальне  підприємство у нас, на Городоччині, сказав на колегії мер, тоді би кошти місцевих бюджетів за межі району не виходили – і городоччанам, і району користь із цього неабияка була б.

Тоді мені й прийшла думка: а чому нема такого підприємства? Чому міське комунальне підприємство, яке за останні роки, звісно, перетворилося на маріонетку міської ради – робить тільки те, на що мерія виділяє кошти – не може взятися за реальні справи. Щоб і собі - в розвиток і городоччанам усім - на користь.

До того ж, дуже доречно, послухала на сесії міської ради нового керівника КП «Городоккомунсервіс», котрий, на мою особисту думку, досить заповзято взявся за «порятунок корабля», що  майже пішов на дно – міського комунального підприємства: за якийсь місяць-півтора на своїй посаді таки робить певні зрушення в напрямку витягнення підприємства з катастрофічного стану.

Благо, звичайно, що кошти в міському бюджеті появилися, бо чимало податків тепер не йде «нагору», а залишається місту. Й виконком та депутати, розуміють, що підприємство є прямим заручником - між коштами, які давно вже потрібно було виділяти на комунальну галузь, що в занедбаному стані (її треба або рятувати, або від неї позбавлятися взагалі),  і між людьми, котрим якісні, а не «на папері», комунальні послуги ой як потрібні, втім, платити скажені гроші за те, що не робиться чи робиться абияк, ніхто не збирається.

 А комунальники почали працювати… І капітальним ремонтом водогону на часі підприємство займається, за кошти міського бюджету, звичайно. І в проекті  по  капітальному ремонту внутрішніх електромереж (відповідно до Програми розвитку міста на цей рік) якимось чином задіяне. Але мало це для підприємства, ох як мало… Розширюватися і заробляти кошти потрібно, а не просити в мерії щораз. На свої ноги спинатися напевне вже час прийшов. І люди, очевидно, якби побачили певні  старання та хоч якісь результати по утриманню соціальної сфери та житлового фонду міста, поміняли б своє відношення до комунальників: підписували б активніше з ними угоди, платили б сумлінніше до цього часу навіть аж надто завищені суми тарифів на послуги ЖКГ.

І  для того, щоб краще уявити роботу підприємства (предмет його діяльності, повноваження, права та обов’язки), спробувала ознайомитися з його статутною діяльністю. І що б ви думали? Диву  дивному далася…  Підприємство, яке по закону і по праву міського надавача комунальних послуг у своєму статуті прописало усе на світі, окрім …власне надання досить важливих комунальних послуг.

Підприємство, яке належить до комунальної власності міста, і пройшло реорганізацію вже не один раз, на часі покликане (беру із статуту): забезпечувати належну експлуатацію об’єктів благоустрою, зеленого господарства, мереж водопостачання і водовідведення, одержувати прибуток від виконання робіт з обслуговування комунального  житлового фонду  і благоустрою міської території  Городка, від надання послуг з водопостачання та водовідведення, виготовлення будівельних матеріалів, ритуальних послуг,  малих архітектурних форм,  надання транспортних та ремонтно -будівельних послуг, прибирання прибудинкових територій та територій вулиць, площ,скверів, парків (правда, відповідно до укладених угод), обслуговування фонтанів, вирощування  сільгоспкультур в розсадниках і квітниках та квітів тощо.

Окрім цього, комунальники прописали в статуті право на здійснення додаткових послуг:  будівництво та виготовлення будівельних матеріалів, надання автотранспортних та транспортних, туристсько - екскурсійних  послуг, торгово - посередницьку діяльність….

І тут виникає цілий ряд  запитань… А чому ж тоді підприємство досі не надає цілий спектр ним же прописаних  послуг? Або, якщо й надає, то чому вони на найнижчому чи досить-таки  не високому рівні, хоч і за досить високу плату?  Чому підприємство, яке мало б обслуговувати в повній мірі усі внутрішньо-будинкові  мережі  житлового фонду міста: системи водопостачання та каналізаційні мережі, внутрішньо будинкові  електричні мережі,  ремонти під’їздів, східних маршів та покрівель – на будинках і над під’їздами, прилеглих до будинків житлового фонду доріг та територій, цього не робить?  Ці послуги навіть у статуті підприємства не прописані, хоч і комунальне підприємство – МІСЬКЕ, і житловий фонд  - теж МІСЬКИЙ. Як тоді це розуміти пересічному мешканцю Городка? Від КОМУНАЛЬНОГО підприємства одна назва зосталась?  Окрім цього, як з’ясувалося, зовнішні електричні мережі та ліхтарі теж у місті НІХТО не обслуговує, як і  очисні каналізаційні споруди. Як і дороги…  То навіщо нам,  городоччанам, таке «комунальне» підприємство? Саме в такому вигляді і в такій компетенції, як воно є. Можливо, прийшов час  меру, який так турбується про те, що на Городоччині нема нормального підприємства, яке б надавало повноцінно цілий спектр КОМУНАЛЬНИХ послуг, на базі його ж МІСЬКОГО «комунального підприємства» створити ПОВНОЦІННЕ  КОМУНАЛЬНЕ підприємство, яке б надавало усьому району ПОВНОЦІННІ КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ. І кошти за межі району не виходили б. І робочі місця нові відкрилися б. Чимало.  І городоччани знали б, що у них є своє підприємство – своя техніка, свої спеціалісти, свої послуги: ремонтні, транспортні, будівельні, дорожні, КОМУНАЛЬНІ. А для цього треба лише воля керівників і управлінців: внести зміни до статуту і до штатного розпису підприємства, розробити новий кошторис  та виділити спочатку цільові кошти  на стартовий розвиток підприємства. А далі – хай підприємство само працює: підписує відповідні угоди на надання послуг, виконує їх, заробляє кошти для себе – забезпечуючи  при цьому робочі місця і заробіток спеціалістам - городоччанам: електрикам, слюсарям -ремонтникам, водіям, ремонтникам і будівельникам як житла, так  і  автодорожніх шляхів та доріг.  Це ж скільки додаткових робочих бригад тут, у Городку, при КП «Городоккомунсервіс», створити можна. Та й сільські ради такий проект, певна, підтримали б…  Їм вмілі робочі руки теж неабияк потрібні –за  кошти з місцевих бюджетів, звісно, під відповідні програми та укладені угоди. «Фантастика», - скажуть, як чую,  наразі скептики.  «А чому б ні?» - підтримають мене, впевнена, ті спеціалісти, які поневіряються зараз по закордонах або «на вільних хлібах». Невже їм би не сподобався такий проект? Невже він і справді такий фантастичний? Заважаючи на те, які кошти зараз на рахунках усіх місцевих бюджетів  - і міського також. А КОМУНАЛКА, яку ніколи ніхто не розвивав, впродовж десятиліть - в усіх, без перебільшення,  – на первіснообщинному рівні  або взагалі нема.

Тому, моя  відповідь міському голові на його запитання: «Хтось  та й би мав, нарешті,  цим зайнятися… Але хто ж займеться?» - от візьміть і займіться, Володимире Васильовичу.  Разом із виконкомом. Разом із депутатами. Разом із молодим і беручким керівником КП «Городоккомунсервіс» Григорієм Гурним. Разом із районною владою і місцевими територіальними громадами. І покажіть Городку й району, що місто таки на щось здатне, якщо зголосилося  навколо себе об’єднати усі громади. І впевнена, усі Вас підтримають. Бо питання – на часі.  І час – не терпить. До того ж, грає Вам на руку… Бо найкращий почин – той, що з себе.