Про Лебедя, Щуку і Рака, впевнена, ми усі начулися . Частенько управлінці відкрито наводили цих персонажів, як приклад непогоджених дій – перетягування повноважень на себе у різні кінці, замість того, щоб працювати злагоджено, скоординовано, на спільний результат . Це стосувалося і окремих керівників, і усіх гілок влади в районі. Але коли чути  про таку «діяльність» – це одно, а коли особисто таку роботу спостерігаєш – це вже зовсім інше.   І ось – як доказ тим словам – сесія Городоцької міської ради.

   На ній випало побувати, й нічим особливим, на мій погляд, вона не виділялася на фоні сесійних засідань, що зазвичай відбуваються у міській раді.  Одне-два питання – стосовно розподілу бюджетних коштів. Більшість – це питання господарського характеру. Втім, спостерігаючи уважно, з’ясувала для себе -  і в господарських питаннях може знайтися камінець спотикання, який боляче б’є  насамперед по людях – членах Городоцької громади, по депутатському корпусу і по апарату ради. Б’є не в буквальному змісті цього слова, а, скоріше, у моральному плані та в плані іміджу .

   І ось приклад.  Як саме апарат мерії  і депутатський корпус стали заручниками ситуації, коли  неможливо поділити між двома заявниками один маленький  клаптик Городоцької землі, якихось  6 соток, в районі залізничної станції.

   Ще в березні цього року до міської ради звернулися городоччани з проханням виділити їм ділянку землі для ведення селянського господарства. Як і має бути, заява була розглянута земельною комісією, і всі присутні на засіданні цієї комісії депутати, сповідуючи основний принцип міського органу самоврядування – якщо давати землю людям, то тільки під будівництво, – заявникам відмовили. Рекомендації комісії підтвердило й голосування депутатів на сесії – усі, і мер, і депутати, одноголосно проголосували  за відмову. 

   До сесії, що відбулася у травні, з проханням виділити ту ж ділянку землі звернувся інші заявники, і - під забудову. У цьому питанні земельна комісія міської ради була знову одностайна: якщо будуватися – ніхто не заперечуватиме...

-         Депутати виїхали на місце, переконалися в тому, що земельна ділянка не обробляється, - каже голова земельної комісії міської ради Наталія Крємнєва, - й не заперечили заявнику – рекомендували сесії  погодити. Депутати прислухалися до наших рекомендацій , й на сесії більшість депутатського корпусу ради проголосувала за те, щоб надати дозвіл заявнику на розроблення проекту землеустрою , щоб після виготовлення ним технічної документації на будівництво відповідно до законодавства – затвердити даний проект на одній із наступних сесій ради.  Одним словом, хай людина будується. Ніяких зауважень ні з чийого боку щодо даного рішення ні до членів земельної комісії, ні до мене як голови не надходило.

   Втім, уже до цієї сесії до міської ради звернулися ті  самі люди, які раніше зверталися  до міськради про виділення їм землі для ведення селянського господарства. Вони висловилися  категорично проти рішення депутатського корпусу щодо цієї землі, бо, як вони емоційно стверджували на сесії, це – земля, яку обробляли їхні батьки і яку вони давно обробляють. На захист бажаючих «відвоювати землю» під город виступив заступник мера Валерій Парамей, а згодом – і сам мер. У мене склалося враження, що керівники міськради, певно, взагалі не вникали у ситуацію – або тоді, коли погоджувалися разом з депутатами про надання дозволу людині будуватися, й людина виготовила усі документи на будівництво, затративши на це неабиякі кошти, і уже чекає їх затвердження на сесії, або тепер, коли шкодує людей, які не пред’явили  земельній комісії і  мерії  жодних підтверджень того, що земля дійсно оброблялася родиною впродовж багатьох років, але землю лишити хочуть за собою.   Проект рішення вимагав скасувати попереднє рішення сесії і винести нове рішення на користь тих, хто б за собою залишив землю під город. А як тоді поступити з людиною, яка вже оформила документи під будівництво? Про це й говорили на сесії довго і емоційно. Врешті, вирішили це спірне питання детально дослідити розширеною депутатською комісію і остаточне рішення прийняти по ньому уже на наступній сесії міськради.

   Інше питання сесії, яке мене здивувало, навіть, шокувало, було питання про …скаргу жильців будинку по вул. Чкалова щодо незаконного будівництва однією із мешканок прибудови під веранду.

   Представляв дане питання Валерій Парамей, заступник міського голови по питаннях ЖКГ. Представляв, упевнена, добре знаючи, що:

-         будинок, який по праву має належати до житлового фонду міської ради, бо замовником будівництва у свій час виступала саме міська рада й вводила будівництво в експлуатацію (правда, з численними недоробками і порушеннями)  вона також, але на баланс будинок так і не прийняла ,– не є підвідомчим міській раді;

-       у будинку, в зв’язку з тим, що нема у міської ради контролю над ним у законному порядку, жильці вже кілька років не можуть дійти згоди, де у них мають бути лавочки і дерева, а де автостоянка чи, навіть, гаражі тощо, водночас, вони не можуть створити співтовариство жильців, бо значна частина квартиро власників досі не проживають у своїх помешканнях, - справа спору сторін слухається в суді;

-    заява, з якою звернулися до міської ради і яка була винесена на слухання сесії, – без жодного прізвища та підпису, а такі взагалі повинні вважатися на законному рівні анонімними й не розглядатися  депутатами взагалі;

-     людина, яку звинуватили у незаконному будівництві веранди, має і пред’явила земельній комісії і комісії з ЖКГ ради, а також депутатам на сесії відповідні погодження тієї ж Городоцької міської ради , план , виготовлений КП « Архітектурно-планувальне бюро» та документи про право власності на добудову, затверджені Городоцьким БТІ;

-         обласна інспекція ДАБ (державного архітектурного контролю) спочатку затвердила документацію, не знайшовши у ній порушень, і буквально перед самою сесією провела перевірку повторно, не встановивши жодних технічних порушень при зведенні веранди.

-            Проект рішення сесії передбачав подати мешканку будинку за протиправні дії в суд.

   Як  у такому випадку можна назвати дії  чиновників міської ради? Неуважність? Некомпетентність? Небажання вникати у поточні проблеми і вирішувати їх на законному рівні? Упереджене ставлення до розгляду спірних питань? Чи – перетягування канатів – туди-сюди, туди-сюди…? Як? Питання – риторичне. Про це не хочу запитувати керівників мерії – я, як і депутати міської ради, і ви, шановний читачу, висновок можете зробити самі.  Він – очевидний.

   А тим часом, на сесії слухалося іще одне питання. Знову по лінії ЖКГ. На сесію прийшли приватні підприємці з проханням захистити  їх від іншого підприємця, котрий, покладаючись на рішення виконкому, збирається  судитися і встановлювати свої порядки – над майном чужим. Як з’ясувалося, рішення виконкому не одне – їх два, одним і тим самим числом, і вони суперечать один одному. Можливо, це підштовхне, врешті, міського голову до того, що він вникне у процес прийняття рішень його виконкомом? Це питання також має бути вивченим і вирішеним у майбутньому, а про діяльність ради як органа можна судити вже зараз: виконком, керівництво і депутатський корпус – як Лебідь, Щука і Рак. Кожен – сам по собі. Діяльність відокремлена – і результати роботи… щоб несмішні, то скажу: плачевні. І тут уже – СПІЛЬНІ. У багатьох випадках такі. Народ бачить. Та чи поважає? Сприймає?