Тринадцята сесія
Городоцької районної ради заледве зібрала кворум, щоби таки розпочати роботу і
прийняти рішення по якомусь десятку питань порядку денного – чи то період
відпусток дещо розслабив депутатів, чи то вони взагалі не напружувалися, щоб
прибути на сесію і взяти у ній участь -
у обговореннях та голосуваннях висловити своє бачення розвитку району.
Як би там не
було, але сесія на «ура!» таки відбулася, і з–поміж більшості технічних питань
досить актуальними і напруженими, на мій погляд, було три питання.
Найперше, це –
вистраждане обрання заступника голови районної ради, якого так хотіли усі і яке
так і не відбулося через невідомі нікому причини – після оголошення головою
Городоцької районної ради Олександром Воротним цього питання у порядку
денному сесії, депутат районної ради
Євген Андрущак бурхливо відреагував на
пропозицію голови обрати заступника голови районної ради, і вони разом із головою райдержадміністрації Володимиром
Вербановським наполегливо запропонували перенести обрання заступника голови
ради на наступне засідання сесії районної ради. І депутати, як не дивно,
підтримали дану пропозицію. І знову залишили голову ради без заступника. До
кінця серпня. Чи йому звикати? Рада і так працює без заступника майже півтора
року.
Друге питання, на
якому «побили горшки» депутати – це питання про передачу майна зі спільної
власності територіальної громади району у спільну власність Сатанівської
селищної територіальної громади. Майно – це довгобуд: недобудоване приміщення
школи – саду, яке за ініціативи чи то Сатанівського селищного голови Альберта
Собкова, який старався задля покращення життя селищної громади, чи то за
ініціативи голови райдержадміністрації Володимира Вербановського, який чогось ну
дуже-дуже прагнув зіпхнути довгобуд, як
кажуть, з «районних» рук на руки
сатанівчан, чи то з ініціативи ради – голова тричі виносив це питання на
голосування, втім, для прийняття рішення голосів жодного разу не вистачило. І
рішення по цьому питанню прийнято не було. А питання знову ж таки було перенесено на, як зрозуміло, уже
непросту наступну сесію – можливо, буде більше депутатів – і більшість
біло-блакитна рішення хоч по цьому питанню нарешті прийме.
А третє питання, яке добре розворушило депутатський
корпус районної ради, це колективний депутатський запит із зверненням депутатів
від фракції БЮТ у районній раді до голови райдержадміністрації Володимира
Вербановського, у якому вони просили районного керівника, як кажуть, взятися за
голову, подумати про людей і – скасувати розпорядження т.в.о. голови
райдержадміністрації Андрія Бельського, яким він виділив 64 га землі запасу самому
Вербановському і його рідним, а також керівникам району та членам їх родин,
позбавивши земельних ділянок під будівництво 640 городоччан. Голова
адміністрації, в свою чергу, бурхливо, як завжди, відреагував на звернення
депутатів, наголосивши, що і він, і усі решта як громадянини України, мають повне право на цю землю, і це довели
суди. Голова адміністрації довго чи то сам себе, чи то зал переконував у бо’зна чому, і обіцявся дати відповіді на всі звернення, разом
взяті,- і це після того, як депутати
своїми голосами звернення не підтримали. Не підняли рук, і це зрозуміло,
депутати від Партії Регіонів, а за ними – усі так звані демократи, які на
словах – за людей, а на ділі – за свої преференції у районній раді, чи то –
владі. Прикро, що ні колишній мер Віктор Хоптинець, ні теперішній заступник
діючого мера Валерій Парамей, ні депутати – аграрники від Литвина не захотіли
сказати своє слово на захист Городоцької громади в районній раді – всупереч
діючій владі, яка землю привласнює, забираючи її від людей. Що ж, як мудро
стверджує народ, час розставить все на свої місця і – Бог їм суддя. А люди –
вони завжди пам’ятають все: і добре, і погане. Й те, що робиться сьогодні, обов’язково «аукнеться»
багатьом – щоправда, згодом.
|