Пн, 11.12.2017, 06:07
Вітаю Вас Гість | RSS

ГОРОДОК-LIVE

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Як завжди – самі: всупереч усім і всьому

  Що ж сталося тепер? Як повідомило Міністерство закордонних справ, згідно з тристоронніми домовленостями  в  Брюселі  між Євросоюзом, Україною та Росією погоджено відкласти застосування угоди про Зону вільної торгівлі України з ЄС до кінця 2015 року. Як наголошують у МЗС, «ці тристоронні домовленості  дозволять зберегти баланс між реалізацією угоди про вільну торгівлю з ЄС і продовженням існування режиму вільної торгівлі  з Росією в рамках домовленостей  про зону вільної торгівлі країн СНД». Отакої.

Заступник міністра закордонних справ Даниїл Лубківський одразу ж після цієї заяви оголосив про відставку, бо, за його словами, «це неправильний сигнал всім – і агресорам, і союзникам, і українським громадянам».  Петро Порошенко, у свою чергу, запекло переконує суспільство, що «текст  угоди не міняється, як цього хотів Кремль, але, водночас, вступ в силу цього положення відкладається».

Угода повинна була синхронно – водночас Євросоюзом і Україною – ратифікуватися 16 вересня. Так і відбудеться, скоріше всього.   А ступити в силу вона мала уже 1 листопада. От цього якраз не станеться. Вступ у дію перенесено  до кінця 2015 року.  «Питання щодо її можливого обговорення в такому випадку залишаються, - стверджує Президент України, - Рада асоціації  зможе працювати у полі обговорення: щодо термінів введення тієї чи іншої норми, щодо технічного урегулювання, стосовно термінів введення знижених ставок, - всього, що має чітко розписану процедуру».

Тож, угода  скоріше всього буде ратифікована 16 вересня, але сторони не будуть її виконувати. Що ж матимемо в результаті? Відповідно до цієї угоди, для України мита залишаються нульовими при експорті в ЄС, а українські мита  для європейських товарів збережуться – на вимогу Росії, котра остерігається подальшого реекспорту цих товарів на свій ринок за зниженими цінами: росіяни бояться, що «євротовари транзитом через Україну потраплятимуть на ринки Росії і витіснятимуть звідти вітчизняних  виробників».Це плюси, так би мовити. А як же з мінусами? Вони є також… Під  час відстрочки введеня в дію Угоди – під час роботи Ради асоціації – Україна  обов’язково «пожне те, що посіяла – негатив собі», як підозрюють українські політологи.  Насамперед, це те, що впродовж так званих «уточнень та обговорень» російські дипломати постараються протягнути вигідні для Росії і не вигідні для України поправки. Також, втручання Кремля у домовленості Євросоюзу та України – це досить «поганий прецедент» для світового політикуму – на приладі України. Врешті, довіра громадян українській владі опісля усього цього, що катастрофічно падає щомиті.

Чому  ж все так, а не інакше? Як переконують  наше суспільство дипломати,  Росія стала погрожувати Україні  «адекватними захисними мірами» у випадку введення в дію Угоди про вільну торгівлю з ЄС  1 листопада. Звісно, «адекватність захисних мір»,  впевнені як в Європі, так і в Україні, полягали б не лише у економічному їх характері, а й підкріплювалася  новими потужними поставками систем залпового вогню на окупованих територіях Сходу України. Погрози масштабним вторгненням Росії, «глибока стурбованість» Європи – і тільки, не враховуючи не досить ефективних санкцій щодо агресора, небажання втручатися у воєнний  конфлікт Росії та України США, - все це, напевне, й  простимулювало Україну поступитися – на користь Росії.

Одним словом, Європа вибрала ганьбу. І Америка. І ми теж. А Путін, який «зірвався з котушок»,  отримав основне – владу накладати вето на рішення України обирати своє майбутнє. Напевне, про відмову ,в першу чергу, йшлося з боку ЄС, а не України, розуміємо усі, – остання була змушена прийняти саме таке рішення. У світлі останніх подій з недопоставками   газу Газпромом країнам, які допомагають Україні реверсними поставками газу, й, скоріше всього, у зв’язку із можливими погрозами Кремля взагалі відключити Європу від російського газу взимку.

І …сталося, як сталося. Та найголовніше  і найприкріше в прийнятті цього рішення – не затримка угоди, кажуть вітчизняні політологи, а те, що ЄС дав Путіну владу вирішувати долю інших країн. Політика «заспокоювання» Путіна – не діюча, не ефективна, що призвела до незворотної шкоди в системі безпеки у світі, продовжується. І , звісно ж, потрібно бути наївними, щоб вірити в те, що аж тепер вже Путін зупиниться. Особливо тепер, коли він отримав підтвердження вірності своєї «стратегії» по підкоренню Європи  та відчуття повної безкарності за брутальне порушення міжнародних законів. Особливо тепер, коли в очах своїх громадян – він герой і «повелитель» світу. Особливо тепер, коли українські війська «мовчать» через  так зване перемир’я, а російські, тим часом, всупереч Мінським «домовленостям», не виходять з території України, а нарощують свій потенціал на кордоні і на окупованій території і далі обстрілюють тишком-нишком, попри «всевидяче око» ОБСЄ і США, блокпости і місця скупчення українських збройних сил. Особливо тепер, коли весь світ зрозумів: усі перемовини України відбуватимуться у форматі  з Росією, як третьою стороною…І,можливо, не лише з Україною, а й з іншими країнами пострадянського простору.

 Гідність Майдану – в жертву заради тимчасової безпеки. Гідність загиблих у АТО – в жертву заради тимчасових домовленостей з Путіним. Як з гіркотою і  болем кажуть «майданівці», маємо усе те саме – і в ще більших розмірах. Якби були жорсткіші санкції Заходу – було би легше українцям. Якби Путіна зовні змусили дотримуватися домовленостей – і він вивів війська свої з України, було б легше українцям. Цього, на жаль, нема. Тож ми, українці,  маємо зрозуміти одне – Україна сама. Вона самотужки  мусить боротися з сильним і небезпечним ворогом. І ми програватимемо доти, поки не почнуться, врешті-решт, справжні, радикальні реформи – армії, сектору безпеки, економіки. Поки не переконаємо самі свого ворога в тому, що ми – сильні і можемо дати відсіч агресору. Поки не будемо принижуватися перед іншими, просити помочі в інших, а самі – нічого не робити: декларувати мирні наміри ціною життя українців та ціною української території, яку агресор поступово, але впевнено захоплює, робити крок вперед – і два назад на шляху своєї залежності від несамовитого сусіда і світової колективної системи безпеки, здаватися – коли є сили,бажання, можливості боротися.  Поки не згуртуємося, не станемо одним цілим у своїх намірах і зусиллях. Мабуть, у цьому наша сила. І лише ця сила і міць зможе переконати агресора відступитися. І саме тому ми самі маємо щодня ставати сильними – і духом, і економічно, і політично, і військовою оборонкою.  Врешті, саме це ми й робимо. Не завдяки – а всупереч. Усім – і усьому.

Оксана Радішевська.

Категорія: Мої статті | Додав: Gorycvit (23.09.2014)
Переглядів: 443 | Коментарі: 7 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 7
0
7  
Той, хто хоч раз був на Майдані, знає - люди стояли не за євро-попу, не задля царства тримурті, і не заради пачки цукерок - стояли проти преза-вора, проти тотальної корупції. Стояли з надією на краще життя, нас і наших нащадків. Якщо чесно,, ср..в я на ей-ропу і інші прибамбаси.  Я ХОЧУ БАЧИТИ РІВНІСТЬ ВСІХ ПЕРЕД ЗАКОНОМ. і крапка.

0
6  
В профессионализме автора данной статьи я не сомневаюсь, а вот по контрл це и прочее, не надо думать что если тайна быстрого копирования известна, так делают все.

0
5  
Шахтарю. Всі коменти треба хоч трохи узгоджувати з текстом, а не так, "контрл-це" - "контрл-ве". Яка Польща, тут стаття про Майдан і війну.
Авторка була на вірному шляху, дозволивши коменти під статтями тільки
авторизованим, але... але. Не треба срач виносити з гостьової.

0
4  
Пу и прочее давно все поделили между собой, разведка наша сталкивается с врагом, их там ждут. Смысл от такой войны, правых и виноватых можно долго искать, пока сидиш у себя дома на попе ровно, не боясь за жизни своих детей и близких, можно и поговорить про визначеннисть ркху в сторону Польши, а когда думаешь как бы выжить да что бы выжили твои близкие, это совсем другое. Путин явно агрессор и его взгляды я не поддерживаю, а шагая в евро колонию, как марионетка это разве основная цель? Наш прузидентс ещё долго будет рассказывать рассказывать о жизни европейской кормя конфетами Россию. Ла ла ла.

0
3  
Знаєш, що, "миротворець"? Ти про мир Пу і Ко розкажи! Хай забере свій зад зі Сходу і - буде мир.  Війна якраз у нього в голові - а не в українців. Так і передай. А про Польщу і Європу людям тут розказувати не треба - давно визначилися, що робити і куди йти.

0
2  
Хватит молится на Польшу, хватит искать себе уголок в еврожопе. На что вы надеетесь, что за годы, когда Польша нападала на Украину, считала рабами украинцев что кстати и по сей день есть что то изменится? Украинцы свободный народ, казаки гнали шляхов с наших земель, а вы как поколение тянитесь к польше за буханку хлеба, за подачку вонючего евро.  Мало петь гимн, украина в сердце а не в гимне. Это не значит что национализм это хорошо, но равнятся на людей которые разжигают на нашей земле войну это глупо. Хватит рваться в европу, строить европу надо в голове. "Самая главная война у солдата в голове."

0
1  
Нормально сказано! smile

Имя *:
Код *:
Меню сайту
Погода
Останні коментарі
Сайт Городок - live  вітає  з Днем місцевого самоврядування територіальну громаду району, міста, селища і сіл Городоччини, посадовців рад усіх рівнів, громадські об’єднання.   
Саме ви покликані створювати належні умови для реалізації суспільних та приватних інтересів громад, сприяти розв’язанню життєво важливих та необхідних проблем не лише місцевого, а й державного значення, налагоджувати зв’язки між громадянами та їх об’єднаннями, сприяти реальній участі людей в управлінських процесах.   
Переконані, що так є насправді, сподіваємося,  що так буде і надалі.   
А усім причетним до цього свята -  вдячність сердечна за важку, не завжди вдячну і зовні непомітну працю, а також побажання щирі міцного здоров’я, благополуччя, миру, злагоди, добра, успіхів у починаннях та результатів - на благо ваших громад.   
Нехай людська прихильність, шана та повага будуть вам винагородою за нелегку працю, а любов та підтримка ближніх зігрівають серця серед щоденних клопотів та турбот.

І чого тільки 48 процентів???? У вождя було на скільки більше??? Де решта???


Новини партнерів
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0