11 вересня Городоцька ЦРЛ опинилася у центрі уваги: керівники району та керівники і медичний персонал ЦРЛ із самого ранку були, як кажуть, «на ногах» і «на нервах». Чому? Бо на базі лікарні було заплановане до проведення виїзне засідання госпітальної ради Хмельницького госпітального округу. Чи відбулося? Спершу, мабуть, кілька слів про те, що це таке - «госпітальна рада» і «Хмельницький госпітальний округ». Бо напевне про це знають не всі.

У рамках проведення медичної реформи наприкінці минулого року на Хмельниччині сформовано 3 госпітальні округи та 3 відповідні госпітальні ради: Північний округ (з центром у м. Шепетівка), Центральний (з центром у м. Хмельницький) та Південний (з центром у м. Кам`янець-Подільський).

Городоцька центральна районна лікарня увійшла до складу Центрального (Хмельницького) госпітального округу, який є найбільшим в Україні та налічує 11 центральних районних лікарень. Округ охоплює 11 районів: Волочиський, Городоцький, Теофіпольський, Красилівський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Летичівський, Деражнянський, Ярмолинецький, Віньковецький, Хмельницький та обласний центр. І населення цього округу - 648 тисяч в радіусі обслуговування 106 кілометрів.

Тепер коротко - про «госпітальні ради». Госпітальна – це такий дорадчий орган Хмельницької обласної державної адміністрації, до складу якої входять провідні медики Хмельницького та керівники усіх ЦРЛ, які діють у межах Хмельницького госпітального округу.

І - про те чим займаються госпітальні ради. Облрадою затверджено Положення про госпітальну раду Хмельницького госпітального округу. Й у повноваження госпітальних рад входить: реорганізація і перепрофілювання закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу в межах госпітального округу, визначення перспективних закладів охорони здоров’я, призначення та звільнення керівників закладів охорони здоров’я комунальної власності, що знаходяться в межах госпітального округу, визначення трансфертів між бюджетами учасників госпітальних округів для фінансування медичних програм.

Уже сформовано і затверджено план роботи ГР – і госпітальнорадники активно взялися за підготовку до формування п'ятирічного плану розвитку вторинної медичної допомоги на території ХГО: до кінця жовтня вирішили провести виїзні засідання госпітальної ради на базі кожної центральної районної лікарні округу. Щоб, як кажуть, «об'єктивно оцінити готовність закладів до роботи у складі госпітального округу».

Як розказав у Городку голова ГР ХГО Володимир Розгонюк, головний лікар Хмельницької міської лікарні, головною метою роботи цього дорадчого органу є саме розробка багаторічного плану розвитку вторинної медицини. То щоб знати, які медустанови лишати і розвивати, а які закрити і про них забути, треба дуже добре вивчити ситуацію щодо можливостей, потреб та перспектив усіх тих ЦРЛ, що діють на території округу. Ця робота – на перспективу – «щоби люди могли отримати весь спектр якісних медичних послуг, яких потребують».

І тому на базі Городоцької ЦРЛ 11 вересня 2018 року «з метою об'єктивної оцінки готовності закладу до роботи у складі госпітального округу» й відбулося виїзне засідання госпітальної ради Хмельницького госпітального округу. У ньому взяли участь представники медичних закладів Хмельницького госпітального округу й керівники Городоччини та Городоцької ЦРЛ.

І керівники району, і медики, звісно, були дещо стривожені. Як оцінять госпітальнорадники рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення ЦРЛ? Який потім вердикт щодо Городоцької ЦРЛ винесуть? Які пропозиції щодо подальших перспектив медичного закладу у складі госпітального округу «покладуть на стіл» губернатору та облдержадміністрації?

Адже приїжджають, щоб побачити і оцінити і винести рекомендаційне рішення для губернатора: лишати заклад, як є, чи закрити, чи перепрофільовувати; лишити керівника, який був, чи поміняти; виділяти трансферти з обласного бюджету закладу чи не виділяти; оптимізовувати штат закладу чи розвивати… І керівник області тоді, звісно, вже тепер не сам – одноосібно, а на основі рекомендацій фахівців – дорадників, приймає своє кінцеве рішення щодо подальшої долі тієї чи іншої лікарні. От така тут, можна сказати, демократія.

І, як неодноразово наголошувалося «зверху» керівникам медичних установ області, чим вищий рівень розвитку кадрової та матеріально-технічної бази медичного закладу - тим вища можливість надавати якісні медичні послуги населенню. І чим вищий рівень закладу – тим більше у нього перспектив. І переживань у городоччан щодо того, який же рівень Городоцької ЦРЛ поміж інших медичних закладів області, було чимало. Бо вкладали у медицину району, ніби, на належному, навіть, на найвищому рівні, і хотілося б, звичайно, щоб цей рівень був оцінений «зверху» - і об’єктивно. І щоби лікарня у Городку була й далі, а не довелося городоччанам скитатися по чужих районах і по чужих лікарнях. І щоб була Городоцька ЦРЛ однією із кращих у госпітальному окрузі.

Хоч керівники району та лікарні й пропонували госпітальнорадникам, які приїхали у Городок, провести своє засідання «вживу», тобто ознайомитися із матеріально-технічною базою лікарні - і «по ходу» отримувати роз’яснення та відповіді на всі питання, що виникнуть, - головний госпітальнорадник на це не погодився–і виїзне засідання відбулося у режимі закритої конференції у залі для зібрань Городоцької ЦРЛ.

Про що ж там ішлося? Голова ГР ХГО, який проводив виїзне засідання, визнав, що процес реформування складний і його мінус – «відсутність економічного ефекту», бо немає єдиної моделі розвитку Європейської медицини – медицина розвивається у Європі локально, відповідно до локальних умов і до локальних багатьох моделей. І з того «багато чого» як приклад для нашої медицини нема що взяти. Тому на разі наша модель така - «нате вам, на місця, все – а гроші лишаються в Києві». Відтак, децентралізація породжує різний рівень розвитку галузі і різну якість надання послуг. І ділові стосунки між органами місцевих влад – виконавчою та самоврядування – це той «коник», який має «осідлати» і на якому, власне, й має «тягнути воза», чи ледь-ледь, чи у напівсили, чи галопом, «нова» медицина.

Як було сказано із величезним сподіванням, жодну центральну районну лікарню у процесі реформування не закриють, втім, кількість ліжок у них будуть оптимізовувати або перепрофільовувати. І у межах округу госпітальна рада визначатиме, де розташують лікарні інтенсивного, планового, відновного лікування, центри первинної медико-санітарної допомоги та хоспіси.

От і обговорювали госпітальнорадники складне питання перспективного плану розвитку Хмельницького госпітального округу та місце у ньому Городоцької ЦРЛ.

Начмед Городоцької ЦРЛ розлого ознайомив членів госпітальної ради та запрошених із матеріально-технічним, кадровим забезпеченням медичної установи, передовим досвідом медиків та основними їхніми досягненнями. Та було абсолютно незрозуміло – бо про це не було сказано жодного слова – на якому, все ж таки, рівні в області Городоцька ЦРЛ. Про це головний госпітальнорадник не сказав жодного слова. Склалося враження, що все, що роблять городоцькі медики – добре, але «не так».

Чи не тому, що дуже би не хотілося хмельницьким медикам, щоб якийсь там медичний Городок був розвинений набагато краще і люди обирали для лікування саме цей напрямок, а не звичний і любий для обласних медиків – Хмельницький? Чи не тому, що співпраця влади Городоччини з керівництвом Городоцьких ЦРЛ та ЦПМСД і їхні напрацювання – на такому високому рівні, що обласному центру й не снилося? Чи не тому, що хмельничанам-керівникам влади і медустанов треба вже не вчити досвіду інших, а вчитися досвіду у інших, у городоччан? Чи не тому, що медична периферія Городоцька наразі виявляється розвиненішою за переважну медицину «провідну обласну» й у інших районах госпітального округу - у матеріально-технічному плані і, навіть, кадровому? І як, скажіть, будь ласка, це все пережити і ось так взяти – й лишити, як є?

Вочевидь, хмельничанам-медикам і керівникам медичних установ госпітального округу-членам госпітальної ради було, з одного боку, дивно й радісно за Городок: не очікували, кажуть, що у Городку з медициною - ось так, «дуже навіть нормально», а з другого боку – відчувалися вони дещо прикро – відкрито заздрили й про це голосно говорили: їм би таку співпрацю з гілками влади, їм би такі здобутки.

А потім всі дружно пішли «на екскурсію» медичним закладом – і завершили екскурс оглядом нового приміщення лікувального корпусу. Ось тут уже емоції у госпітальнорадників, можна сказати чесно і відверто, зашкалювали. Таке добротне приміщення! Такий буде класний медичний заклад у перспективі! Така апаратура! (Вже є – тільки розпакувати і працювати!) Такі класні плани у керівника лікарні на майбутнє! Такі би лікувальні корпуси – і в кожний район! Таку би матеріально-технічну базу всім ЦРЛ!

Лише один із госпітальнорадників був, здається, у цьому «емоційному бумі» - ніби не у «своєму блюдці» - чи то настільки приголомшений побаченим, чи то таким стурбованим тим, яке рекомендаційне рішення прийме потім «по Городку» госпітальна рада – і йому його треба буде підписувати. Хто зна, як то кажуть, що у голові в голови госпітальної ради.

Бо якщо було якесь бачення чи «цеу» чи завдання «зверху» – реалії, які відкрилися «внизу», виявилися нереальними для сприйняття мозком і до подальших дій – у напрямку перспективи
Бо якщо й хотіли перевірити і «щось не те знайти» - знайшли тільки таку планку, яку не перестрибнути, навіть, до якої «дотягнутися» просто нема можливості. Бо якщо тепер треба ставити у приклад і «нарізувати завдання і перспективи» - то доведеться це робити саме «по Городку».

Зрештою, не хочеться «лізти поперед батька у пекло». Що вирішила після відвідин Городоцької ЦРЛ госпітальна рада – буде відомо. Чогось поганого, як сказали прості члени ради, які були у Городку, точно чекати не варто. А наскільки «хорошим» порадує Городок у майбутньому область – побачимо. І тоді й переконаємося у тому особисто, як за результатами роботи у нас людей оцінюють.

Побачимо, чи цінують і підтримують успішних керівників у перспективній діяльності, чи все набагато простіше і банальніше у цьому світі – елементарна "фільчина грамота": хто зробив добру справу – йде до дідька, а хто і пальцем не вдарив, щоб щось зробити –  у орденах і медалях.

І тепер – офіційна і достовірна інформація (кому цікаво) щодо того, коли будувався і з яких джерел кошти на будівництво нового лікувального корпусу Городоцької ЦРЛ.

ІНФОРМАЦІЯ

щодо стану будівництва, фінансування та надходження коштів по об’єкту «Лікувальний корпус на 120 ліжок та харчоблок по вул.Шевченка, 40, м.Городок – будівництво».

Спорудження даного об’єкту розпочато у 1990 році і проводилося за проектом «Лікувальний корпус на 120 ліжко-місць».

Замовником будівництва визначено ДП «Хмельницька обласна служба єдиного замовника».

Тривалий час будівництво взагалі не проводилося. Починаючи з 2015 року воно відновлено за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Загальна кошторисна вартість будівництва – 52 843,716 тис. гривень.

Залишкова вартість на 01.01.2015 року – 50 230,653 тис. гривень, з них будівельно-монтажні роботи – 14 353,4 тис. гривень, устаткування – 34 888,353 тис. гривень.

У 2015 році освоєно всього – 8 107,0 тис. гривень, з них Державний фонд регіонального розвитку – 7 288,2 тис. гривень, районний бюджет – 818,8 тис. гривень.

Залишкова вартість на 01.01.2016 року – 42 042,5 тис. гривень, з них будівельно-монтажні роботи – 7 180,3 тис. гривень, устаткування – 34 888,353 тис. гривень.

У 2016 році передбачено фінансування з фонду регіонального розвитку – 6 462,2 тис. гривень, співфінансування з районного бюджету – 718,0 тис. гривень.

Співфінансування з районного бюджету у сумі 718,0 тис. гривень перераховано повністю та освоєно 716,285 тис. гривень.

У 2017 році Розпорядженням КМУ від 7 червня 2017 р. № 439-р «Про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2017 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» передбачено 5000 тис. грн. (1 500 тис. грн. - загальний фонд, 3 500 тис. грн. - спеціальний фонд). Районним бюджетом передбачено 556,00 тис. грн як співфінансування.

Відповідно до розпорядження КМУ від 12 липня 2017 р. № 463-р «Деякі питання розподілу у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 640-р» передбачено 3 000,0 тис. гривень.

Районним бюджетом передбачено 99,00 тис. грн як співфінансування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 р. №861-р «Деякі питання розподілу у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» передбачено додаткової субвенції в сумі 5 000,0 тис. грн.

Передбачено співфінансування з районного бюджету в сумі 155 тис. грн.

Переможець у тендерній процедурі - МП "КРОК".

У 2018 році: Залишок на 01.01.2018 року – 21587,519 тис.грн.

3000,0 тис. грн. – ДФРР;

875,0 тис. грн. – співфінансування районного бюджету;

5310,430 тис. грн. – ДФРР;

48,490 тис. грн. - співфінансування районного бюджету;

5000,0 тис. грн. – фінансування на соціальний розвиток;

150,0 тис. грн. - співфінансування районного бюджету;

Залишок з урахуванням фінансування в 2018 році – 7203,689 тис. грн.

Детальну інформацію про стан реалізації проекту розміщено на сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України http://dfrr.minregion.gov.ua