І знову про «пресловуте» рішення сесії Городоцької міської ради, що відбулася 28 лютого. Про те рішення, що, на думку громадськості, потребує обговорення з громадою – і тоді вирішення. Хоча, так не вважає Городоцький міський голова зі своїм апаратом, виконкомом, і депутатською більшістю, яка обрана людьми і про людей забула і їх не чує. Кажуть, рішення прийнято і обговоренню не підлягає. А може, все-таки, підлягає? Повернімося до того рішення знову. Бо городоччани, кажуть, це рішення «так не залишать», і воно може стати кісткою в горлі Городоцької міської ради цього скликання або «притчею во язицех», як вона працювала у цю каденцію.

У пункті 45 порядку денного сесії, що відбулася 28 лютого, Городоцька міська рада  просить дозволу у депутатів - відвести земельну ділянку площею 2, 5 сотки по Грушевського (не вказано, де це) із земель житлової та громадської забудови – для будівництва та обслуговування тією ж Городоцькою міською радою будівель торгівлі  і, звісно, на розробку проекту землеустрою на цю ділянку.
А вже наступним 46 питанням  порядку денного знову ж таки та сама Городоцька міська рада знову ж таки просить, але вже іншого - погодження сесії на укладення договору земельного сервітуту на цю ж ділянку  (такої собі суборенди, причому на багато років, може, й із правом викупу, хтозна) між Городоцькою міською радою та певною приватною особою. Звісно ж,  - у дошку своєю.
Усе це голосно мотивується тим, що, мовляв, у комісіях це питання розглядалося – і комісіями це питання погоджено. Одним словом, все законно – все на благо людям. На благо – то на благо, і  депутати  своєю потужною конкретною більшістю приймають відповідне рішення сесії – погоджують і одне, і інше. Погоджують,  навіть не вникаючи в суть питань цих. Погоджують, навіть не зважаючи на цілий ряд порушень, які допускаються  ними ж із прийняттям цих  рішень.
Що всі разом порушили? А от що...
Насамперед, із прийняттям цього рішення порушуються архітектурні та будівельні норми:
пункт 6.2.4 ДБН Б.2.2-12:2019 - (При будівництві або встановленні торгівельних кіосків у даному місці, втрачається частина площ об’єднаних головною вулицею, що створить обмеження та незручності при організації святкових заходів);
пункт 6.2.9 - (При будівництві  або встановленні торгівельних кіосків у даному місці показники щільності сумарної загальної площі буде значно скорочено і погіршено);
пункт 6.2.10 – (Порушуються усі підпункти – ліквідовуються пішохідні зони та проходи до діючих закладів торгівлі);
пункт 6.2.13 – (Пропонують ліквідувати існуючу клумбу);
розділ ДБН 15.2 – (Унеможливить дотримання належних протипожежних розривів від існуючих будівель до кіосків чи кіоску, який пропонується розмістити на клумбі. Відстань повинна бути не менша 15 метрів до будівель. Крім того, і від дороги треба відступити не менше 5-6 метрів).
Чи не тому, що спірних питань доволі, погодження архітектурного відділу нема, хоча мав би бути. Обовязково. Але це братчикам-громадчикам не на заваді, бо ніхто із них навіть і не спитав, чи є усі дозволи і чи всі архітектурні вимоги  буде дотримано. Навіщо? Зверху сказано - низом зроблено. Верхи знають, що роблять...
Ось чому фактично рішення ці можна назвати відкрито «протягнутими за вуха» у голосуванні за ініціативи міського голови та його наближених.
До того ж, прийняття цього рішення підтвердило й  абсолютну недалекоглядність керівництва міської ради та депутатського корпусу міської ради щодо осучаснення центральної частини міста Городка.
Невже не ясно, що на перехресті вулиць міста - Шевченка та Грушевського уже є достатня кількість торговельних закладів, навіть занадто,  і спорудження додаткового закладу між тротуаром і капітальною будівлею із супермаркетом «Кошик», магазинами побутової техніки та іншими, грубо порушить і так уже не досить прийнятну архітектурну забудову центра міста?
Певне, не ясно. Бо досі Городоцька міська рада з цього приводу – «ані пари з вуст». Тобто, буде, як вирішили? Чи тишком-нишком, під шквалом спротиву людського, роблять і далі до завершення свою темну справу?
Тим часом, запланована під майбутню забудову бо'зна чим земельна ділянка є фактично заасфальтованою площадкою, на якій у святкові дні облаштовуються атракціони для відпочинку дітей та молоді, що ускладнить організацію проведення таких заходів. І це громадчикам по барабану? Як і все інше?
До того ж, ініціаторами такого «цільового виділення» ділянки поза увагою залишено питання безпеки громадян, звісно ж із урахуванням інтенсивності руху автомобільного транспорту, що спонукає на цілком необхідне у найближчому майбутньому розширення даної ділянки вулиці для облаштування сучасної автомобільної стоянки, включаючи службу «таксі». А якби облаштували такі стоянки, та ще й платні, певне, ціни б не було  цій Городоцькій міській раді, бо і автомобілісти-паркувальники були б вельми задоволені, і казна міська могли б від тих платних стоянок потроху наповнюватися. Але ж хіба до цього їм? І взагалі, до чого їм у Городку і в громаді є справа, окрім землі?
То, глянемо правді у вічі, доцільним і виваженим було прийняття даного рішення Городоцькою міською радою?
Чи не створює це рішення прецеденту до того, що Городоцька міська рада поступово перебере на себе повноваження розпоряджатися іншими земельними ділянками центру міста, на яких розміщені тротуари чи сквери чи будівлі комунальної, а то й не оформленої належним чином приватної власності, і не почне передавати ці землі у «надійні» приватні руки, абсолютно не зважаючи ані на простих городоччан, яким жити і ходити своїм містом, ані на архітектурні вимоги та будівельні норми, які не враховуються, ані на права інших суб’єктів діяльності міста, які порушуються – в результаті отакої "ефективної" земельної та господарської діяльності виконавчого комітету та депутатського корпусу міської ради?