23 квітня «дуже оперативно» була скликана 18 позачергова сесія Городоцької міської ради. Чому оперативно? – спитаєте. Як пояснив депутатам Городоцький міський голова, Городоцька міська рада розробила проект «Будівництво очисних споруд каналізації продуктивністю 700 м.куб/добу в м. Городок Хмельницької області (І черга будівництва)». А тут 600 млн. грн Міністерство охорони природних ресурсів виділило громадам на вирішення проблем природоохоронного характеру. Як не скористатися таким шансом? Тож потрібно погодити, підкреслив мер, внесення відповідних змін до Програми охорони навколишнього природного середовища Городоцької ОТГ на 2019 рік, затвердженої рішенням сесії міської ради №20 від 22 грудня 2018 року. Зміни внесли.
До того ж, мер вніс на розгляд депутатів іще одне питання – мовляв, «він дуже не хоче брати на себе таку відповідальність і без підтримки депутатів приймати подібне рішення». Ну не може мер, вибачте, взяти на себе таку відповідальність – і виступати від імені ради на рівні вирішення питання щодо фінансування проекту з будівництва очисних споруду Городку. Потрібна «кругова порука», людською мовою було сказано. Ну, щоби всі разом: і виконком, і депутати, і мер несли відповідальність за проект цей – не лише сам мер. (Чия ідея будівництва споруд, насправді, і досі неясно).
І депутати зрозуміли мера і надали йому дружно дозвіл на підпис гарантійного листа щодо співфінансування проекту «Будівництво очисних споруд каналізації продуктивністю 700 м.куб/добу в м. Городок Хмельницької області (І черга будівництва)». І, кажуть, тепер вже точно проект «має право бути»…
А тепер ну-мо трохи «під лупою» розглянемо усі «за» і «проти» проекту під назвою «городоцькі очисні споруди».
Розпочнімо з того, що цей проект «розробляється і просувається» вже багато років поспіль. Мабуть, ще з того часу, як мер був головою земельної комісії Городоцької міської ради. Відтоді ще планували у міській раді чи то відремонтувати, чи то заново побудувати очисні каналізаційні споруди. Але…То спочатку коштів на такий проект не було взагалі де взяти, бо держава акумулювала на той час чи не всі кошти місцевих бюджетів у своїх руках, а того дріб’язку, що лишався на місцях, не вистачало навіть на «папір та чорнило». А потім команда у міській раді кардинально помінялася: і керівництво, і депутатський корпус, і виконком. Із «різношерстими» гравцями міської ради, та ще й під час повної економічної скрути у даний проект, який був давно заявлений і чекав свого часу, ніхто «гратися» не захотів. А можливо, були на те якісь інші причини… Хтозна…
І от той «проект, що повністю припав пилом», із далекої шухляди міської ради витягнула мерія попереднього скликання і почала кидатися у всі двері всіх інстанцій, щоб його реалізувати. І проект переписувався не раз – під різні суми фінансування, і кошти на оте «переписування» проекту не раз виділялися з міського бюджету. Та віз «не рухався з місця» - хоч плач. І «який собака був заритий» у тому, що «карти не складалися» і проект «лопався, як мильна булька», - було невідомо. Як і було абсолютно незрозуміло – а потрібен, взагалі, цей проект, тобто оті очисні споруди в місті, простим людям, платникам податків, які своїм коштом наповняли бюджет міста, а тепер наповняють бюджет громади?
І тому й виникла думка з’ясувати хоча би для себе основне. Чому проект не посувається вперед ні на міліметр? Хто зацікавлений у реалізації даного проекту і чому? Яка вигода від реалізації даного проекту і кому? Потрібні очисні споруди Городку? Як люди ставляться до реалізації даного проекту?
Насамперед, як з’ясувалося, люди про проект чули чи читали: міська рада про цей проект говорить уже чотири роки поспіль. Та що і до чого, їм не в тямки – з одного боку, реалізація цього проекту ніби-то потрібна Городку: каналізаційні споруди зносилися за багато десятиліть геть – і каналізаційні стоки, люби Боже правду, зливаються у річку Смотрич чи «йдуть у землю» під Городком. І ніби-то, як каже міська влада, це людям потрібно. А чому не виходить міській владі, нарешті, збудувати оті споруди? От тут городоцький народ в один голос каже: та добре знаємо, чому – «у міському бюджеті коштів нема», а проект купу грошей вартує. І не може міська рада нашкребти по засіках і назбирати чималу суму на будівництво споруд. Дала держава кошти – супер! Хай за них і будують.
Так то воно, так. Втім, і не дуже так… Насамперед, посудімо разом. Промислові підприємства у Городку є, яким потрібні, як рибі вода, очисні споруди у Городку? Нема. Ніхто ніяких інвесторів досі в Городок і налигачем не «затягнув» - жодного, хоча би малого, промислового підприємства досі не збудовано.Зрештою, на окрему думку, якби інвестор з грішми конкретними «знайшовся», то, хто б сумнівався, - він, якби почав будувати свій заводик, то і про очисні споруди для свого заводика подумав би. Цього нема поки що…
Тепер про городоччан. Втрати від будівництва даного проекту вони вже несуть: згадаймо кошти з бюджету на оформлення і переписування проекту по кілька разів. А це сотні тисяч гривень. І це бюджетні кошти, тобто їхні (спочатку містян, потім – громадчиків) – саме люди наповнюють своїми податками казну міську. А з казни цієї гроші, немов через оту діряву міську каналізаційну систему - у якусь прірву чи іще кудись - витікають і витікають.
І ні на що тих коштів громаді не вистачає: дороги не ремонтуються, нічого не будується, не реставрується, не впорядковується…
Системою каналізації місто усе не забезпечене - колишній промисловий та спальний райони лишень, та й центр міста. Усе. А Щидлівщина, Мархлівка, райони міста біля Дубка та під Лісогіркою, та й Сільгосптехніка – то вигрібні ями. Звісно, чистять їх люди своїм коштом – вивозять асенізатори (кажуть, приватні) та зливають туди ж, у зношені очисні споруди. Але ніхто прибутку від тих коштів, які «крутяться» у цьому «брудному процесі», не бачить: ні прості люди, бо з кишені платять, ні очисні споруди, бо не відновлюються, ні бюджет міста (тут «пісню, гарну й нову», починати знову, мабуть, не варто).
І от тепер – о, небо, проект на 35 мільйонів гривень – у дві черги, тобто «на два заходи»!
Як кажуть ті, хто дещо розуміється на бюджетних коштах і на їх освоєнні, така сума (35 млн грн) для будівництва городоцьких очисних споруд – аж надто завищена. Для міста, котре поступово вимирає-виїжджає і не «обплутане» каналізаційною системою повністю – це марні колосальні витрати. Для такого містечка, як Городок, кажуть спеціалісти, цілком і повністю вистачило б якихось 10-15 млн грн. на побудову нових сучасних, але не таких потужних, очисних споруд. А ота друга половина коштів від суми в 35 млн грн, яка «засвічена», була би принагідна для будівництва нової каналізаційної системи для всього міста або іще для чогось іншого. У громади ж бо проблем – хоч відбавляй, на які коштів треба – тьма, а їх – нема. А тут – державні кошти у спіфвінансуванні з коштами міського бюджету! Ох і доцільні вони.
А тепер гляньмо, як кажуть, трохи «наперед». Ну збудує міська рада за державні кошти оті дороговартісні очисні споруди. Ну запустить їх у дію. Ну поставить на баланс, звісно ж, комунальному підприємству «Городоккомунсервіс». І тоді почнеться найцікавіше…
Абоненти спальних районів, які підключені до системи каналізації міста, будуть одразу ж попереджені про те, що …тариф за каналізацію піднімається чи не втричі. Чому? Та міська рада обов’язково забажає повернути кошти, які були потрачені з державного бюджету, у кишеню її дочірнього комунального підприємства. Хто б сумнівався в цьому… У тариф буде включено амортизаційні кошти від суми будівництва (35 млн грн.), електроенергія, яку цілодобово будуть використовувати на роботу нових очисних споруд, та й зарплатня працівникам, котрі будуть обслуговувати нові очисні споруди, і, звісно ж, зарплатня керівництву й працівникам КП, у яких на балансі та в управлінні будуть очисні споруди (вони про себе точно не забудуть).
А городоччани, у яких септик, по старій і «накатаній» схемі будуть знову ж таки своїм коштом чистити вигрібні ями, і кошти знову підуть у кишені тих, хто у них чиститиме септик, а не у тариф за обслуговування системи каналізації: у них цієї послуги просто нема.
А асенізатори й далі зливатимуть вміст септиків кудись або й у нові очисні споруди, правда, ймовірність останнього дуже мала – вони, як малі підприємці, платити КП чи працівникам очисних споруд, навряд чи захочуть – з метою економії коштів. Тобто сума, і немала, нового тарифу за каналізацію повністю ляже на плечі мешканців спальних районів. Нас з вами, шановні споживачі КП «Городоккомунмервс».
І тут доречно запитати: а чи говорила відверто про реалізацію даного проекту міська влада з людьми? Чи розповідала міська влада людям про те, у що виллється простому гродоччанину реалізація її проекту «Будівництво очисних споруд каналізації продуктивністю 700 м.куб/добу в м. Городок? Чи надавали керівники та економісти міської ради хоч якісь розрахунки людям щодо реалізації даного проекту, щоб люди могли для себе розуміти: потрібні чи не потрібні їм у Городку очисні споруди за 35 млн грн, які потім будуть окуплятися коштом їхнім же, людей? Чи питали братчики-громадчики тих самих людей, споживачів КП, чи готові люди взяти на себе не підйомний вантаж нового тарифу за каналізацію у разі успішної реалізації такого фешенебельного проекту – і з бюджету не лише міста, а вже цілої громади, і з кишень простих городочан?
Напевне, і це зрозуміло, з людьми ніхто не говорив, нічого їм не пояснював і не питав їхньої думки. Все, як завше: як у царстві нашому «на троні» вирішено – так і буде. А люди – та хто вони такі? Хіба з ними треба радитися?
І потім…виливається отакий «царизм» і така закритість влади міської у болючі «гнійні ексцеси», які вимагають нічого іншого, як хірургічного втручання: ампутації голови, яка почала гнити, у риби. Бо через голову оту риби, що вже погнила ущент, хворіє і загниває увесь організм - уся громада – зараза розходиться навсібіч і спинити її уже неможливо. Знайти б нормального «хірурга», щоб позбутися зарази і підлікувати хворе «тіло громади»? Може, хтось знає такого?