«Курчат рахують восени», - каже мудрий наш народ. І в цьому він не помиляється.
Так, можна «літо красне проспівати» і протанцювати на площі. І не встигнути навіть озирнутися і «Ти ба...» сказати, а тут - і осінь та зима на носі. А результатів від усіх тих «співів і танців» - нуль по Кельвіну. А жити ж далі якось треба...

Тому, напевне, досить відпочивати і пісні співати. Ну-мо до роботи. Кожен - до своєї. Хтось – працювати, а хтось – про це говорити і писати. Бо ж – осінь. І настав час збору врожаю, в тому числі й пора курчат по весні та по літу рахувати. Готові?

Ми - так. Інтернет-ресурс «Городок -  live», попри постійні балачки та чиїсь палкі  прогнози та «хотілки» і похоронні схлипування (сайт «продався», «закрився», «зламався», «закинувся напризволяще»…) після традиційних літніх канікул (як це не банально звучить, правда?), повен сил, натхнення та інформації і вступає в активну фазу своєї діяльності знову.
(Комусь – на радість, а комусь – на злість. Кожному - своє).  А що нам, фрілансерам? Відпочили – і до справи. Що хочемо - те й робимо. Вільні ми, як спідні без резинки.

От нам у приклад - такий офіційний та потужний сайт Городоцької міської ради. Той, на який працює такий величезний штат всієї міської ради й когорта спеціалістів вузькопрофільних, зокрема із наповнення сайту. І він на літо «вмер» чи заглох повністю. І тільки ближче до Дня Незалежності інтернет-ресурс громади трохи реанімувався і трохии ожив – і почав мимоволі інформувати городоччан про щось, що там Городоцька міська рада ніби-то робить.

Зрештою, інформувати населення громади про все, що робиться у громаді, - це прямий обов’язок городоцьких самоврядовців, котрі працюють на своїх посадах на кошти платників податків.

І підкріплений цей обов’язок відповідними законами України. Хоча, як бачимо, не дуже й він виконується, цей закон, городоцькими самоврядовцями. Бо дізнатися насправді щось конкретне про реальну діяльність міської ради із сайту міської ради – це майже нічого не дізнатися. (Народ, думаю, не дасть збрехати з цього приводу).

Зрештою, пробігшись після літнього відпочинку поміж «новинами» сайту міської ради, ми зрозуміли: добре, що відпочивали, бо нічого аж такого цікавого і доленосного та глобального не пропустили. Не дивно ж: якщо нічого не робиться – нічого й не пишеться. Чи не так? А про що писали на сайті? Ну ви ж читали? Чи ні?

Ну… закінчилися «грандіозні археологічні розкопки» на території громади, на які Городоцька міська рада чи не єдина з поміж громад області з бюджету громади виділила аж сто тисяч гривень. 

Ну не відкопали-не відшукали археологи за ті гроші того, що хотіли відкопати-відшукати – оту нову дату виникнення Городка. Ну «накопали» рівно на попередні дані істориків та дослідників, які вже давно відомі суспільству. 

Ну знайшли під час розкопів якісь там нові артефакти (не без цього – що, дарма копали?).

Ну не покинули розкопники, звісно, свого благого наміру, спрямованого на розвиток цієї благородної місії – проводити розкопки і далі за кошти громади (лише б громада їм за це платила – і то регулярно).

Що ж, нехай копають. А раптом таки колись і таки щось «грандіозне» тай таки візьмуть - і викопають. На останню радість і втіху і на єдину гордість Городоцької ОТГ.

І – Бог їм усім у поміч, скажемо дружно. Тільки б кошти на такі потреби у бюджеті громади керівництво ОТГ могло нашкребти. Бо ж знаємо достеменно, що бюджет громади тріщить по усіх швах – і колись таки лусне. Правда, не знаємо достеменно, коли  це станетться– от-от, незабаром чи трохи згодом. Та кінець – один. От побачите.

Також, як виявляється (тобто  як читаємо на сайті ОТГ), вперше в історії Городоцької міської ради депутати міської ради влітку започаткували і почали проводити у Городоцькому ЦНАПІ прийоми громадян.

Ну проводили – і проводили, (хоча і вперше), скажете ви.  Ну і що тут такого дієвого і результативного, зауважите. Якщо відомо, що люди до будь-якої влади на такі прийоми взагалі не ходять. А що туди ходити, запитаєте, якщо взагалі нічого реально не вирішується, бо або здорового глузду або «коштів нема» у  місцевої влади?

Ну нехай і далі таким чином оті прийоми і проводять, погодимося з вами (чим би діти не бавилися – тільки б не плакали). І далі хай люди на оті «прийоми» так само «ходять», а депутати нехай так само їх «приймають» - знервовано шукають хоч когось, кого би можна було силоміць у крісло поряд із депутатом посадити і закарбувати на фото - на згадку і для підтвердження того, що прийом відбувся – і люди там були.

Саме так усе і відбувається... Не вірите? А тому то й детально і конкретно про те, які саме проблеми і питання громадяни, котрі приходили на прийом до депутатів, піднімали і як саме ті проблеми і питання вирішуються чи були або будуть вирішені, тупо громадськості не розповідають - «історія це замовчує», і знає чому.

Ні-ні, не історія, а Городоцька міська рада – на своєму сайті. Лише кокетливо і скромно дуже завуальована там у один рядок уся правда про прийоми:
«Усі звернення громадян розглянуто» (про те, які люди і що просили у депутатів і міської ради – загальними фразами) – ну все ж це фіксується для галочки/звітності; «людям надано роз’яснення» - ну а-па-га-ва-рі-лі  і на тому кінець (про те, що людям роз’яснювали, не сказано нічого);
«усі звернення направлено на розгляд за належністю» (що і кому направлено  та вирішено чи ні – «темна ніч») – тобто, як розуміємо, послано звернення «на хутор поблизу Диканьки» - на переважну більшість реальних людських проблем ані депутати, ані міська рада реагувати чисто конкретно просто не збираються.
І – дай Бог, щоби це було не так і щоби ми у цьому помилялися…

А ще, як читаємо на сайті ОТГ, врочисто «відкрили» ледь не наново відремонтоване поліцейське приміщення у Городку. І це – якраз до Дня Незалежності .

(Про відзначення Дня Незалежності у Городку писати свідомо не будемо, бо про це вже написано-переписано «стопіцот» разів – ледь не на парканах: святкувати наша влада ох як любить – і про це хвалебні оди широко поширювати у ЗМІ теж не цурається, як щоразу про свій головний орієнтир у діяльності та неабиякий здобуток. Досить. Ми – про інше. Про те, що вичитали на сайті міської ради. Про приміщення поліцейське, яке зазнало ремонту).

Ледь не стрічку перерізали ключові керівні особи до того відремонтованого приміщення, котре вже давно потребувало капітального ремонту, ще будучи приміщенням райвідділу міліції, потім райвідділу і згодом – Городоцького відділку поліції.

Що ж за приміщення тепер спільними силами (зусиллями - бізнесу та ОТГ) наново відремонтували та відкривали? 

Відремонтований відділ поліцейської діяльності №1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області.

Отже, коли було приміщення городоцьким, із набагато численнішим міліцейським/поліцейським складом, на його ремонт плювали, а тепер, коли вже воно не городоцьке, а хмельницьке, до того ж, із якоюсь жменькою поліціянтів у штаті – приміщення успішно відремонтували, помпезно відкривали, один одному врочисто відзнаки та грамоти вручали… Добре, що про рядових поліцянтів не забули.

Весело, мабуть, було. Особливо тим, кому відзнака зайшла – за сприяння поліції. Бо поліціянтам, як на окрему думку, «дорога ложка була до обіду», а не тепер, опісля всього. Адже реформа і далі «гряде» і мечем гострим махає. І - домахається.

Й оком ніхто кліпнути не встигне, як приміщення це, наново відремонтоване, зачинять на штабу. Он, гляньте, прокуратуру Городоцьку як реорганізували, оптимізували і до Волочиська приєдналии. Не рівний час, і з  поліціянтами у Городку такі фіглі-міглі витворять – або до Хмельницького, або до Волочиська чи ще до якогось цивілізованого світу/населеного пункту (ой, до якоїсь іншої громади, вибачте) переведуть.

Городок уже – село селом. А що далі буде? Тож навіщо тут поліціянти? І - якесь поліцейське приміщення? Хіба що наша мерія дозволить собі таку розкіш і створить муніципальну поліцію?

Але то таки не про нашу мерію, погодьтеся. Щоб таке фешенебельство створити, треба неабиякі лишні кошти у бюджеті громади мати. А щоб відповідні кошти на «муніципалку» мати, потрібний живий і здоровий глузд.

От чого наша мерія не має, це такого глузду, а відтак – і коштів у бюджеті. Тож «муніципалка» місцевим поліціянтам може тільки снитися. Хіба що, на всі-всі нагальні потреби громади у Городоцькій міській раді смачно плюнуть – і буде усім нам… «муніципалка». І – більше нічого.

А що? Це наша міська рада може. І вміє. І робить. То чого й таке їй не виробити? Та все, що забажає – влада ж це, бачте, обрана, повноправна, місцева, яка «рулить», як хоче. І як рулить…

От осінь із зимою усі результати цього руління й проявить. Тобто курчат і далі рахуватимемо. За  вікном – перші дні вересня. І до зими – ще цілих три місяці.
А до Нового року - чотири.

Весело  буде, ох як весело. Але не всім…