Про дороги є потреба висловити суб’єктивне бачення як на цілком об’єктивну реальність, з якою городоччани стикаються щодня. Стикаються люди з цією об’єктивно реальністю – і їхня суб’єктивна реакція спотикається об неї і виливається, скажемо відверто, у брудну нецензурну лайку.
А в що іще ця реакція городоччан має виливатися, як не в негативне сприйняття отієї об’єктивної реальності, що під ногами та під колесами авто і автобусів і в ремонт своїх засобів пересування?
Але реакції - реакціями, від них дороги аж ніяк кращими не стануть. Ремонтувати дороги потрібно – постійно і капітально.

Щебеневі – грейдерувати і всипати щебенем, та ще й утрамбовувати добряче, відповідно до встановлених вимог.

А асфальтовані -  асфальту новим шаром встеляти або, бо’дай, асфальтом ями на дорогах закривати. А не щебенем чи «мучкою» чи бруківкою асфальтовані дороги латати.

Люди, звісно, хочуть нових асфальтованих доріг. Або хоча би залатаних асфальтом на асфальті ям і ямищ – хоча би на центральних вулицях і дорогах міста. Не кажучи уже про вулиці на периферії Городка, де й дідько ногу зламає. Але ж там теж люди живуть. Вони ж теж хочуть нормальних умов пересування вулицями і вуличками. Про вулиці сіл громади взагалі мова трагічна – там хоча би центральні дороги  прогрейдерували і всипали щебенем: і це за щастя сільчанам було би. Але ж і вони - люди. І вони гарними дорогами комфортно їздити хочуть і на те мають повне право.

Городоцька міська рада про проблему з дорогами на території громади безумовно знає. І напевне хоче її вирішити, бо всі разом – спільно із керівниками та посадовцями і депутатами міської ради - тими жахливими дорогами їздимо.

Тож запланувала цьогоріч у відповідній програмі міська рада, як повідомила публічно, масштабні заходи щодо розвитку дорожнього господарства.

Тож - щодо потреб, розписаних і запланованих міською радою в цьому плані. 
Відповідні витрати на них заклали/запланували у бюджетах усіх рівнів: у міському – на виготовлення проектно-кошторисної документації та на співфінансування, у обласному, може, навіть і у державному – власне на ремонт доріг.

Питання лише в тому, чи будуть успішно пролобійовані/"проштовхнуті" ці проекти, відтак, чи будуть погоджені дані потреби у «верхах» і чи будуть виділені Городоцькій громаді заплановані кошти з бюджетів отих «вищих рівнів» на ремонт доріг та чи буде тоді мати міська рада кошти на співфінансування до субвенцій із державного та обласного бюджетів? Так багато "чи?". Аж занадто.

Але наразі... Добре, що хоч щось заплановано. Зрештою, про те, що запланувала міська рада на дороги Городоччинии, можна дізнатися на її офіційному сайті - у заходах щодо розвитку дорожнього господарства на цьогоріч.
 

Як бачимо, у міській раді запланували «масштабні ремонти» кількох вулиць міста. На виготовлення проектно-кошторисної документації теж заклали відповідні кошти. На поточний ремонт доріг із міського бюджету хочуть виділити 3,5 млн грн. На придбання матеріалів для ремонту доріг (щебінь, відсів, цемент, бруківка, бордюри, водовідвідні лотки, бітумна емульсія) – 2,5 млн грн.

Звісно, це суми – так собі для городоцьких доріг, котрі – немов старе решето.
Сума 3,5 млн грн у порівнянні, до прикладу, із кошторисом на зарплату апарату Городоцької міської ради в сумі 32 млн грн із загальної частини видатків міського бюджету в сумі 263 млн 512,5 тис. грн – не невелика, можна сказати - мізерна.

Цікаво, а скільки на поточний ремонт доріг громади було витрачено минулого року? Дізнаємося про цю суму, затрачену на поточний ремонт доріг із міського бюджету, у звіті Городоцької міської ради - про її діяльність щодо ремонту доріг громади у минулому 2020 році.

«На утримання та ремонт доріг громади у 2020 році з міського бюджету виділено 5 млн 008,4 тис. грн, за кошти громади в населених пунктах проведено поточні ремонти доріг  на суму 2 млн 747,8 тис. грн (придбано відсів, щебінь, бруківку, водовідвідні лотки на суму 2 млн 134 тис. грн)», - сказано у звіті.
(Що то за такі «кошти громади» - чи то вони з бюджету громади, а чи з кишені пересічного мешканця громади – не вказано чітко, тому городоччанам тут буде незрозуміло. Можна, зрештою, додумати, все що завгодно).

До речі, у тому ж звіті черпаємо іще одну важливу інформацію.
У той час, коли посадовці Городоцької міської ради на загал оголошують, що «минулого року за кошти бюджетів різних рівнів відремонтовано дорогу по вулиці Тельмана» (дорогу на Лісогірку), то, м’яко кажучи, це дивно, щоб не сказати інакше: вони відкрито лукавлять. У звіті  про це – чорним по білому:

«За рахунок субвенції з державного бюджету державне підприємство «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг» здійснило поточний середній ремонт автомобільної дороги місцевого значення Городок – Лісогірка  протяжністю – 2,05 км на суму 8 млн 001,7 тис. грн».

Тобто дорога до Лісогірки (вулиця Тельмана) -  це проект колишньої Городоцької РДА. Також дуже вчасно нагадати, що це та сама колишня Городоцька РДА, яка «нічого не варта і ніколи нічого не робила» (за словами деяких місцевих псевдопатріотів-депутатів), втім, котра за останні 6 років з державного та обласного і районного бюджетів під успішні проекти залучила та освоїла на інфраструктуру Городоччини, зокрема на будівництво та ремонт доріг, 166 млн грн.

Це був поточний ремонт таких асфальтованих доріг: частина дороги на в’їзді до Городка з боку Хмельницького та від кругу на в’їзді в Городок з боку Хмельницького – до зони «Дубок», в’їзд до Лісовод – від Арки та від Городка до Лісогірки (вул. Тельмана), дорога від Городка до Кузьмина (залучено та освоєно із обласного бюджету кошти, завдяки тодішньому депутату обласної ради Миколі Дралюку). А доріг району, всипаних щебенем тоді - і не порахувати.

Тобто (як виокремлення) - усі асфальтовані відрізки доріг – це практична спадщина РДА за залучені та освоєні кошти із бюджетів усіх рівнів.

І це - в той час, коли міська рада десь потроху сипала щебінь, який змивали дощі з горбів вулицями – донизу, у ями кропила, як свяченою водою, рідким бітумом, засипаючи ті ями жменьками дрібного чи то гравію, чи то щебеню – таким чином  здійснювала так званий поточний ремонт доріг «на кілька днів».

Може, тепер, цього вже не буде? Може, розвесниться, зрештою – і  побачимо зовсім іншу якість роботи міської влади? Зокрема, у плані ремонту доріг міста і громади. Он уже почався другий квартал 2021 року і он уже шостий місяць відтоді, як діє Городоцька міська рада нового скликання.

Може, їй, нашій Городоцькій міській раді, вже пора починати щось робити, щоби зробити з Городка обіцяну «маленьку Швейцарію», про яку так врочисто і голосно говорили усі, хто йшов на вибори і хто зараз зручно сидить у теплих керівних та поважних депутатських кріслах органів міського та місцевого самоврядування – району та області - та безпосередньо вирішує долю містечка та громади?

Може, уже досить годувати  городоччан глобальними планами-обіцянками/цяцянками і, водночас, копошитися у колишніх результатах діяльності аж ніяк не своїх, знову й знову публічно і безсовісно привласнюючи їх собі? 

Скільки іще часу має пройти, щоб громада на свої очі побачила конкретні результати Городоцької міської ради у вирішенні болючих питань городоччан і нагальних проблем усієї Городоцької ОТГ? Хоча б оті вирішила – із запланованих.

А крім них - такі, як якісна вода, бо тече трубами щось неприємне на запах оранжевого кольору; заміна системи міського водогону, що на ладан дихає і віддає дорогоцінну воду землі, а не споживачам; встановлення по всьому місту системи каналізації, якої ніколи не було і нема, хоча нові очисні споруди у місті вже є; встановлення обґрунтованих, а не завищених утричі тарифів на водопостачання, а також - на водовідведення, котрі боляче бю'ть по кишені пересічних мешканців міста (бо он уже сорока на хвості звістку принесла, що знову подумують тишком-нишком у міській раді тарифи підвищувати, бо міська громада минулорічне підвищення мовчки і сокійно проковтнула); систематичне і якісне прибирання вулиць міста і сіл громади, якого не було і нема; капітальний ремонт заїздів у подвір'я багатоповерхівок, які ніколи за часи існування не ремонтувалися тощо.

Що ж тепер простим городоччанам залишається? Чекати. Занотувати собі десь, які дороги і вулиці планують до ремонту; дочекатися реалізації оголошених міською радою проектів; діждатися довгоочікуваного реального результату - покращення якості хоча би тих доріг, які "на папері" відремонтувати планують.

А не буде цього – голосно стукати в двері міським можновладцям і питати їх серйозно, мовляв, де ви там, чи ще не заснули, чому нічого не робите?

Так-так, усім разом слід вимогливіше спонукати керівництво і депутатський корпус Городоцької міської ради до того, щоб суми коштів з бюджету громади на ремонт доріг виділялися значно більші – в рази, у десятки разів.
І - щоб дороги громади ремонтувалися інтенсивніше та ефективніше – у сотні разів.
І - щоб не лише щебенем, «мучкою» і «спільно із городоччанами»: «будматеріали нате вам – і робіть собі самі, що хочете – і хвала і честь вам за це, бо ми на вас економимо - для себе і на себе».

Економію самоврядовці міської ради, закарбуйте собі на носі, мають навчитися і повинні починати і зобов'язані проводити  вже - і то активно -  саме з себе, коханих. Бо на простих людях вони за багато років уже достатньо наекономилися. Чи не так?

Проводитися усі ремонтні та будівельні роботи повинні згідно з буквою закону - відповідно до чітко і вчасно розроблених проектів і до них кошторисів - і за кошти з міського бюджету, а не руками чи копійками з мізерних сімейних бюджетів пересічних городоччан - під «гарне слово влади». 

То що? Чекаємо разом далі, що з того вийде?