Не раз були свідками, чи не так? Люди говорять багато і публічно про патріотизм, обіцяють «золоті гори» і «ману з неба». А у результаті – обіцянка, як мильна бульбашка, лопає і залишає по собі пшик та дрібні бризки. І результат – деінде. Повз. Згадуєте таке? Отож. Прикро. Боляче. 
Та вкотре і вкотре натягуємо рожеві окуляри – і сподіваємося, що вже цього разу точно кажуть правду і цього разу вже точно буде результат. Але ж ні. Як і минулого, так і цього разу – так буде і надалі, хоч про це говорити ніхто не бажає, не сміє. Але варто.

... Читати далі »