Запитання, запитання, запитання… Спонтанні, несподівані, риторичні, задані, скоріше, собі, аніж комусь іншому - як сніг з неба у квітні - падають на голову.

І навіть не хочеться, якщо чесно, шукати на них відповіді – безглуздо. Мізки, скоріш за все, розплавляться – і від відповідей, і від тих, хто їх надаватиме.
Але ж мислення  людини – це її вибір: раціональною бути чи …не раціональною?

Спробуємо розібратися у власній раціональності, не зачіпаючи жодних персоналій як особистостей – торкаючись лише голих фактів як прикладів, не більше.

… Святкові локації у Городку. Центральну площу врочисто прибрано до Великодня. Сказано: зроблено Городоцькою ОТГ.

Міська рада радісно інформує городоччан на своєму офіційному сайті про такий гарний результат.
Зокрема, повідомляє про те, що усе це уже традиційно зроблено об’єднаною територіальною громадою – для людей, і - без жодної копійки з бюджету громади.

Виготовили. Розмалювали. Прикрасили. Оздобили. Встановили.
Усе – без жодної копійки з коштів громади. Одним рядком -  робили все вихованці дитячої художньої школи, учні шкіл міста ( а може й громади) і працівники галузей освіти та культури…

І тут – питання. Цілий ряд питань. Не до когось – до свого глузду.
Але чому ж без жодної копійки з міського бюджету?

Чи це не міська рада (її управлінці) так прагнула створити святкову атмосферу в центрі міста  до Великодня – для городоччан?

Чи це не міська рада (її управлінці) ініціювала виготовлення та встановлення декорацій (закликала/заплановувала/роздавала доручення іцінні вказівки/контролювала/збирала докупи готове/розкладала)?

Чи не знайшлося (чому не  знайшлося?) у бюджеті громади коштів отієї самої громади для мешканців отієї самої громади -  на такий гарний і святковий задум і результат?

Хто саме виготовляв, розмальовував, прикрашав, оздоблював, встановлював – без жодної копійки з міського бюджету – міська рада своїми власними руками чи городоччани - своїми?

То чий насправді цей гарний результат - міської ради чи юних городоччан і їх наставників та батьків, ну і, звісно, тих приватних підприємців, яких «попросили» долучитися до оформлення площі – тобто простих мешканців тієї самої Городоцької громади?

Чи не закрадається, знову ж таки, думка, що міська рада (її управлінці) використала у своїх цілях дітей та працівників громади, щоб показати  хоч якийсь, але «свій реальний результат»  -  насправді створений дармовою працею і сімейним та благодійним коштом городоччан, які долучилися до цієї Великодньої акції?

Чи не підтверджується, знову ж таки, той  уже звичний у «нашому селі» факт, що самовряДування у нашій громаді – це самовряТування у нашій громаді – силами й коштами мешканців нашої громади?

Своїми коштами, своїми креативними ідеями та своїми же творчими напрацюваннями – і собі же до свята: то кому мають дякувати мешканці Городка за святкові локації до Великодня? Собі чи міській раді (її управлінцям), бюджет якої «працює», зокрема, на їх утримання і залучення городоччан до самоврятування?

Так само – вибух мозку після офіційного повідомлення з місцевої лікарні.
…Городоцька лікарня має такий необхідний і довгоочікуваний кисень.

Отримала Городоцька лікарня за сприяння народного депутата, як сказано, одну тонну рідкого кисню (бо наразі у лікарні, як і у інших лікарнях в Україні, постала гостра потреба кисню для лікування хворих на Ковід). 

Цю цифру – 1 тонна кисню для Городоцької лікарні – озвучує на загал керівник лікарні.

Тим часом, якась інша особа розповідає більш детально: у Городоцькій лікарні заповнили три кріоциліндри по 220 кг кожен загальною вагою 660 кг.

І знову - ряд питань. Знову - до свого глузду.

Скільки буде 1000 кг відняти 660 кг? Де решта кисню – 340 кг?
Вона дійшла до Городка чи не дійшла?

Якщо дійшла, то де, у кінцевому результаті, поділася? 
Якщо не дійшла, то, може, її «позичили тишком-нишком» для якоїсь іншої лікарні, забравши у Городоцької лікарні? Чому ж тоді про це – жодного слова?

А може депутат лише 660 кг кисню «прислав» Городоцькій лікарні?
Навіщо тоді, питається, так нераціонально занижувати гідність народному депутату і так нераціонально і привселюдно завищувати кількість кисню, яку він «надав» Городоччині?

Запитання, запитання, запитання… Та ну їх, оті відповіді.
Нехай кожен собі задасть хоч одне із цих питань і постарається усвідомити, що так, а що не так із його мозком.

Може, це із нашими мізками щось не те, а мозок інших городоччан сприймає усе це навіть дуже  нормально і адекватно?