Спостерігаєш за «діяльністю» окремих «конкретно намальованих особистостей» – і диву дивному даєшся: Боже, спаси і вбережи нас усіх від таких “діянь”.
Так і хочеться хреститися безперестанку і молитися Богу ревно за спасіння їхніх душ та триматися якнайдалі чи втікати чимдуж із отого поля їхніх «дій». Або ж - просити священиків усіх конфесій, благо, маємо їх кілька, щоби прийшли якось і відправили їм службу Божу - за прозріння їх душ і за просвітління їхнього розуму. І щоб скупали їх наші священники, ні-ні, не окропили, бо то буде  "не то пальто" - у одному величезному джбані зі свяченою водою – раптом, Бог дасть, допоможе це якось. Хоча, навряд чи. Як каже мудрий народ, гени – не воші, навіть святою водою їх не виведеш…

... Читати далі »