Виборча кампанія - 2015 до органів місцевого самоврядування, яка офіційно розпочалася 5 вересня, увійшла  в активну фазу.  Політична осінь вже є гарячою. Адже від того, як представлять себе політичні сили на місцевих виборах і яку нішу займуть за результатами виборів до місцевих рад у політичному бомонді країни, напряму залежатимуть долі політичних сил і їх позиції у провладних верхівках. Це добре розуміють лідери усіх  політичних партій, відтак, неабияка відповідальність за виборчий процес і за політичний ужинок 25 жовтня покладена на місцеві осередки політичних сил, які вступають  у виборчі перегони і прагнуть набрати якнайбільшу кількість голосів виборців на підтримку саме своєї політичної партії і її кандидатів.

Тож, які саме політичні сили уже заявили про участь і висунення кандидатів усіх рівнів до участі у виборах до органів місцевого самоврядування на виборах до органів місцевого самоврядування, що відбудуться 25 жовтня цього року? За результатами моніторингу Громадянської мережі «Опора», у  переліку політичних сил , які бажають взяти участь у місцевих виборах, представлені  285 політичних партій. Кожна п'ята політична партія (54) створена в 2015 році.

За результатами багатьох  соціологічних опитувань, лідирують кілька політичних сил, зокрема, тих, які представлені в парламенті, та окремі,  порівняно молоді партії.

Однією із перших заявила про участь у виборах до органів місцевого самоврядування президентська команда – політична партія «Блок Петра Порошенка – Солідарність». На з’їзді політичної сили, що відбувся наприкінці  серпня,  «Солідарність» Петра Порошенка об’єдналася із «Ударом» Віталія Кличка. Звісно ж, основою для такого об’єднання стала президентська партія.  Віталій Кличко та частина ударівців вступили у її лави.  Лідером нового об’єднання став Кличко. Він і є кандидатом від спільної політсили на посаду мера Києва. Усе – заради кращої координації зусиль та проведення реформ, кажуть члени нового політичного об’єднання. З’єдналися ці дві партії в одну і назву залишили одну: «Солідарність».

Арсеній Яценюк зі своїм «Фронтом змін» на вибори до місцевих рад вирішив не йти. Про це він неодноразово заявляв перед ЗМІ громадськості країни. Так і сказав Прем’єр-міністр України, мовляв, «Народний фронт» - його політична сила участі у виборах 25 жовтня брати не буде, своїх кандидатів на вибори не висуватиме. Це - не сенсація, кажуть політологи, а, скоріше,  визнання  того, що похід на ці вибори для фронтовиків закінчився б плачевно: за результатами соцопитування партія Яценюка  втратила – і суттєво – свій високий рейтинг. Завершено й розмови про участь «Народного фронту» в об’єднанні, тобто злитті "Солідарності"  Петра Порошенка та «Удару» Віталія Кличка. Арсеній Яценюк  лише домовився з президентською партією про  долю окремих своїх партійців. Тож фронтовики у окремих особистостях просто «розчинилися» у Блоці Петра Порошенка, і «Фронт змін» цих людей втратив.

Про участь у виборах до місцевого самоврядування ВО «Батьківщини» заявила у вересні на з’їзді і її лідер Юлія Тимошенко.  Ця політична сила  делегувала на вибори 25 жовтня 30 тисяч кандидатів до органів місцевого самоврядування всіх рівнів та на посади мерів і сільських голів.

У  «Батьківщини», як кажуть політологи та свідчать результати  соцопитування, рейтинг піднявся і позиції у політикумі укріпилися, тож не взяти участі у виборах, як підкреслила Юлія Тимошенко, політична сила просто не має права.

Твердий намір взяти участь у виборах і привести в органи місцевого самоврядування гарну кількість своїх депутатів має і «Самопоміч» . Про це заявив на з’їзді політсили Андрій Садовий, який є суперником для Кличка, бо претендує на посаду мера Києва. «Самопоміч» іде на вибори під гучні промови і заяви про внутрішньопартійні порушення, втім, таки висуває у 21 області 46 кандидатів на посаду мера, а також численну армію кандидатів у депутати усіх рівнів.

Іде на вибори  зі своїм незмінним і скандальним лідером  Олегом Ляшком і Радикальна партія, що  повідомила українців про свій вихід із демократичної коаліції. Про те, скільки кандидатів заявила політсила у виборчому процесі, ніде не сказано, втім, виборчу кампанію радикали уже розпочали – і достатньо голосно. 

Новину, яка ще у вересні промайнула у ЗМІ про те, що політична партія «Правий сектор» ніби –то піде на місцеві вибори у списках ВО «Свобода», одразу ж спростував Правий Сектор, заявивши, що ця політична сила завжди виступала і виступає за єдність націоналістичного руху і за співпрацю на цій основі. Але  щодо спільного походу на вибори ніяких домовленостей   нема. Щодо того, що «Правий сектор» і ВО «Свобода» на вибори йдуть – це остаточно і обговоренню не підлягає.

«Опозиційний блок» із числа політиків, зокрема, тих,хто представляє Східні регіони і позиціонує себе, як силу, що має намір захищати інтереси Східних регіонів, теж заявив про свій намір взяти участь у виборах до місцевих рад. Деякі політологи – песимісти прогнозують, що похід біло-блакитних на місцеві вибори -  це бажання взяти якнайбільше голосів на Сході України, опісля мати значно потужніший політичний  вплив на керівну верхівку влади і, врешті, взяти реванш.  Інші, із числа оптимістів,  загрози від опозиційників для країни більше не вбачають – кажуть, що люди, вочевидь, переконалися у «благих» намірах тих, хто ще учора був у владі і довів країну до розрухи, злиденності  та війни, і голосів за цю силу віддавати не будуть.

Про участь у виборах заявляє голосно і партія «Відродження» Віталія Хомутинника. Більше 10 тисяч кандидатів у депутати різних рівнів висунула ця політична сила, у тому числі – й на посади мерів та сільських голів, а також – «Партія простих людей» Сергія Капліна з 21 тисячею кандидатів, заявлених у виборчих перегонах 25 жовтня.

Із інших, уже національно відомих політичних  сил, на участь у місцевих виборах подають заявку й такі політичні сили, як партія «Укроп» Геннадія Корбана, який стартує кандидатом на посаду мера Києва, а його однопартієць Борис Філатов – на посаду мера Дніпропетровська; політична партія «Єдиний Центр», яка  прагне набрати голоси на Закарпатті; націоналістична УНА – УНСО, яка «збиратиме» голоси виборців на Заході країни; лівоцентристські: комуністична – попри офіційну заборону комуністичної ідеології в Україні (Петро Симоненко) та соціалістична (Микола Садовий) – попри чи не реанімацію з «того світу» партії, що з останньою надією «дивляться на Центр та Схід», багато інших політичних сил та об’єднань, назви яких український виборець  знайде у своєму виборчому бюлетені.

Новими абсолютно для виборця, як кажуть політичні експерти та соціологи, будуть партії регіональних еліт, які пропонують міні-програми з переліком конкретних завдань, що можуть бути вирішені силами місцевих влад. Серед таких партій, політичні партії «Наш край», «Громадський рух «Народний контроль», «За конкретні справи» Олександра та Галини Герег.

В той же час, соціологи  і політологи в один голос і безапеляційно стверджують, що на місцевих виборах – 2015 запорукою успіху будь-якої політичної сили  стануть три складові: авторитет партії, реальний багаж її справ та конкретний план на майбутнє для громади. Тобто кандидати на посади мерів і депутати від політичних сил, які йдуть на вибори, мають бути знайомими зі своїми виборцями, добре обізнаними із станом справ у виборчому окрузі , добре знатися та розумітися на проблемах свого регіону, демонструвати не лише своє бачення розв’язання тих чи інших  проблем, а й цілком реальні кроки по їх розв’язанню, що вже здійснюються, і  -  здобутки.  І, зрозуміло, що успіх матиме на цих виборах та політична сила, яка долучить до своїх лав якомога більше активних, розумних, прогресивних та дієвих  людей: громадських відомих лідерів, спеціалістів, господарників, управлінців.  Адже вибори 25 жовтня відбудуться в один день, ще за кілька днів голоси виборців полічать, і нові самоврядовці прийдуть до місцевих органів влади – не для того лишень, щоби бути обраними на папері і для «погонів»:  працювати на громаду, вирішувати її численні і болючі проблеми опісля доведеться саме їм. З того часу. Щодня. Постійно. Продуктивно і результативно. Чи про це думають зараз ті, які  йдуть на вибори 25 жовтня?