Ср, 16.08.2017, 23:35
Вітаю Вас Гість | RSS

ГОРОДОК-LIVE

Каталог статей

Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 23
Показано матеріалів: 11-20
Сторінки: « 1 2 3 »

  Так вважає чимало політиків та спеціалістів медичної галузі. Так вважає громадськість, висловлюючи свою думку владі й «реформаторам». Проте, до цієї думки ні Президент, ні Уряд України, на жаль, не дослухаються… Реформа Української медицини, що стартувала в липні минулого року, розпочавшись у пілотних регіонах: Донецькій, Дніпропетровській, Вінницькій області та в місті Київ, стверджується «одноголосним» рішенням громад і впевнено  крокує Україною…
Мої статті | Переглядів: 1158 | Додав: Gorycvit | Дата: 11.01.2013 | Коментарі (20)

   Якщо ми будуєм демократичну державу, основним призначенням якої є забезпечення прав і свобод кожного громадянина, створення всіх умов для його розвитку, то державний службовець у ній – наш з вами найманий працівник, на якого покладено виконання функцій держави. За це ми всі разом і платимо йому зарплату. Отже, якщо суспільство претендує на розвиток, то контроль повноти і якості виконання держслужбовцем своєї роботи - це не право, а обов’язок усього суспільства взагалі і кожного громадянина зокрема.
   Отже, адміністрація сайту щиро вдячна усім відвідувачам, які взяли участь у голосуванні і особисто оцінили діяльність 15 головних державних службовців Городоцького району. А саме: ...
Мої статті | Переглядів: 2839 | Додав: Gorycvit | Дата: 01.09.2012 | Коментарі (18)

Тату, „покращувати” хватить!
Бо вже нема чим здачу дати.

Рядовий „покращувач житя вже сьогодні”


   Завершення березня знаменувалося зібранням на сесіях міської та районної рад представників місцевих політичних еліт. Вражень від сесії районної ради залишилося  більше ніж достатньо…
    Насамперед, склалася така думка, що депутати як кращі представники сільських і міської громад, делеговані у районну раду виокремлювати та вирішувати проблемні та насутні питання своїх виборців, на часі взагалі не розуміють, чого вони приїжджають або приходять на сесійні зібрання. І взагалі – не приходити на зібрання, як спостерігається, - це теперішнє бажання і покликання депутатів, бо із 62 місцевих районних обранців на сесії появляються практично одні й ті ж 30-40. Втім, сесійні засідання для багатьох навіть тих, хто присутній на сесії, не інакше як кара Божа. Про це можна судити по їх вигляду, який відкрито і голосно свідчить сам за себе: «Господи, що я тут роблю?», «Чого ви усі від мене хочете?», «Коли це все закінчиться?», «Нічого не розумію, про що йдеться…».
Мої статті | Переглядів: 1536 | Author: Оксана Радішевська-Максімова | Додав: Gorycvit | Дата: 05.04.2012 | Коментарі (23)

Присвячується тим, хто не своє життя і талант,
 а просто „поклав” на служіння народу.

   Не шановані, наявні тимчасові клерки!
Роздумую над тим, що ви витворяєте, втім, не дивуюся. Вочевидь, ви собі поставили за мету доконати морально усіх, хто вас знає. В тому числі, і мене.
   Але вам це не вдається поки-що і, думаю, й надалі не вдасться. Чому? Бо, як свідчить світова мудрість, усе в житті – на краще виходить. Тому, на вас не зважаю. Ви – явище тимчасове. Я навіть дякую вам за те, що ви „робите”, врешті, за те, до чого призводять результати вашої так званої діяльності.
   Посудіть самі – проаналізуйте, якщо це в ваших силах, ваші ж дії…
Мої статті | Переглядів: 2091 | Author: Оксана Радішевська-Максімова | Додав: Gorycvit | Дата: 02.02.2012 | Коментарі (73)

   Пам’ятаєте народну оповідку? Батько, відпускаючи сина у доросле життя, дає йому одного карбованця і каже: «На тобі, сину, карбованець і ні в чому собі в цьому житті не відказуй! А коли розбагатієш – не забудь, хто тебе на ноги поставив.»
   Такими ж є взаємовідносини між Городоцькою районною радою як власником і розпорядником коштів та майна комунальної власності району та створеними нею підприємствами комунальної власності, які животіють або ледь жевріють, причому, не завдяки, а всупереч діям своїх засновників, котрі, породивши  ці підприємства, останнім часом методично і наполегливо доводять їх до погибелі.
Втім, про усі підприємства розповідати не буду. Про одне розповім – КП «Городоцька районна друкарня», яке ще недавно трималося на плаву, та завдяки «сприянню» - втручанню, коли непотрібно, невтручанню, коли потрібна підтримка, в діяльність підприємства з боку засновника, котрий, м’яко кажучи, висмоктує останні соки з підприємства, забираючи 50% від плати за здачу в оренду вільних площ до районного бюджету і не виділяючи з того ж бюджету їм на розвиток ні копійки впродовж десятиліть, - опинилося на межі закриття…
Мої статті | Переглядів: 4752 | Author: Оксана Радішевська-Максімова | Додав: Gorycvit | Дата: 16.01.2012 | Коментарі (73)

 

    Звісно, це треба робити. Але як? Впевнена, про це  запитає більшість тих, хто й справді бажає покращити якість сьогодення, втім, не зовсім уявляє собі, як це має робитися…   Ті люди, які уже займаються цим щоденно, переконані – вирішувати проблеми суспільства можна і треба – силами самих людей. Головне, пробудити їх свідомість, творчу і життєву активність, допомагати їм повірити у власні сили і можливості, пояснити, як правильно вести діалог із владою, навчити знаходити причини проблем і шляхи їх вирішення.

 

Мої статті | Переглядів: 1932 | Додав: Gorycvit | Дата: 27.12.2011

   Чи не на кожному кроці діючі провладці констатують: влада має бути дієвою, сильною і професійною по всій своїй вертикалі. Саме такою вона себе і вважає. Втім, ставити собі високу планку, а на ділі не бути спроможною її не лише подолати, а й ростом до неї не дотягнутись – для влади звична справа. При чому, для чиновників всієї вертикалі цієї влади. 
   Але напевне варто залишити у спокої владу вищу – її дії та результати бачать і оцінюють всі. А справи місцевої влади, які вже не говорять – кричать самі за себе – проаналізувати дуже хочеться і потрібно. Народ, як кажуть, повинен знати ... правду. А правда, як виявляється – наче палка: на два кінці. У кого яке бачення – така й правда. Тож перейду до прикладів.
   Довелося побувати на зібранні ветеранів, котрі підбивали підсумки і переобирали керівні органи у ветеранській організації. І, звичайно, дякували щиросердечно владі. Дякували за все: за підтримку, розуміння, увагу і тепле ставлення до ветеранів. Це була вдячність, виражена у словах, можна сказати – ілюзія вдячності...
Мої статті | Переглядів: 2810 | Author: Оксана Радішевська-Максімова | Додав: Gorycvit | Дата: 08.11.2011 | Коментарі (71)

Один з моїх добрих знайомих, спостерігаючи за тим, як розгортаються в Україні події, передав мені фільм Пола Шойрінга "Експеримент" та наполегливо порадив його подивитися. Сказав, що ми не до кінця розуміємо природу проблем, з якими зараз намагаємося впоратися, і що у фільмі багато що пояснюється. А ще він звернув мою увагу на статтю Соні Кошкіной на "ЛБ".

Сьогодні я цей фільм все ж таки подивилася. Сюжет незвичайний. Психолог набирає групу добровольців для участі в експерименті. Склад групи доволі строкатий: пацифіст, звільнений за скороченням штатів з будинку догляду за людьми похилого віку, панк, віруючий, просто "бравий мачо" та інші. В цілому, це різні, але абсолютно нормальні, адекватні люди, яких об’єднує тимчасова матеріальна скрута, і які хочуть трохи заробити легких грошей...
Мої статті | Переглядів: 1733 | Додав: Gorycvit | Дата: 25.07.2011 | Коментарі (66)

Нормальна влада…Чи можемо ми, власне, на таку розраховувати? Якщо кожен із нас, ледь спіткнувшись об саме слово «влада», переповнюється зневагою, зневірою, повсякчас бажанням протистояння. І вислів, що народ вартий тієї влади, яку обрав, усе більше й більше претендує на болючу точність і неминучу приреченість.

Невже, й справді вартий? Невже, задекларовані тією самою владою доступність, простота, відкритість, наближеність до кожної людини, на жаль, абсолютно недоступні тим, хто сідає у провладні крісла, тим, хто покликаний бути з народом, прислухатися до потреб народу, служити народу – на благо народу й держави, й …одразу ж забуває про свій прямий обов’язок перед людьми? 


Мої статті | Переглядів: 2111 | Додав: Gorycvit | Дата: 26.06.2011 | Коментарі (71)

   У 1994 році для журналістів України відповідно до Указу Президента встановили свято – День журналіста: слуги пера і мікрофона, а віднедавна – клавіатури і «мишки», сторожового пса демократії, представника четвертої влади…
   Скажете, день – як усі дні в році й усі державні професійні свята. Втім, день цей святковий цьогоріч, як ніколи, є  прикрим нагадуванням не лише для медійників, а й для суспільства в цілому про те, що свобода слова в Україні згортається, її намагаються задушити – брутально, наполегливо й методично. І громадськість має усвідомлювати цей факт, а разом із ним – з кожним днем зростаючу загрозу відродження тоталітаризму. У протилежному випадку – у людей вирвуть свободу з рук, як у журналістів перо чи мікрофон. А суспільство без свободи – що птаство без неба...

Мої статті | Переглядів: 1331 | Author: Оксана Радішевська-Максімова | Додав: Gorycvit | Дата: 07.06.2011 | Коментарі (72)

1-10 11-20 21-23
Меню сайту
Погода
Останні коментарі
Вже в Городку все "по согласію". Тепер те саме з селами буде, що приєднуються. Царство Небесне і Амінь.

А чого з-під палки? вася пропонує йти під нього - село не дуже хоче і не йде. Чісто по согласію biggrin

Так і має бути. В Європі ніякого обєднання "з під палки" немає і не було - то процес історичний і  не одного десятиліття. А в нас - якийсь
дебіль вирішив, що обєднаємо громади - заживемо по-європейськи, і
впірьод з барабанамі....

Новини партнерів
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Яндекс.Метрика